Середа, 21 листопада, 2018

Томос для України: церковний кит Росії тоне, а наша країна все ближче до автокефалії

Томос для Украины

Розкол українського суспільства, який почався 26 років тому, наближається якщо і не до закінчення, то до значного згладжування і якогось законного рішення. Йдеться про релігійний розкол українських православних.

Томос для України: три церкви без єдності

Ще до 2014 року, початку відкритої окупації української території Російською Федерацією, між українцями і росіянами була прірва протиріч на релігійному ґрунті. Серед православного християнства, релігії об’єднуючої більшу частину українців, існували відразу три церковних організації.

Читайте також
Єдина Українська православна церква: єдність поглядів або спосіб пропіаритися

Одна з них, Українська автокефальна церква (УАКЦ), яка зародилася ще у 1917 році, після Лютневої революції в Російській імперії – ряд церковних ієрархів заявили про незалежність від російської церковної організації. Однак зі встановленням на більшій частині України радянської влади в 30-х роках УАКЦ була розгромлена, церковне життя підкорилася Московській патріархії. УАКЦ продовжувала діяльність на територіях підлеглих Польщі до Другої світової війни. Остаточно відновити свою діяльність Українській автокефальній церкві вдалося лише в 1989 році.

На противагу їй існувала Українська православна церква, що підкорялася Московському патріархату, чия діяльність не припинялася і за часів СРСР.

У 1991 році в УПЦ стався церковний розкол, в рамках якого митрополит Київський Філарет за підтримки церковних ієрархів оголосив про незалежність (автокефалію) Української православної церкви від Московського патріархату. Ті, хто підтримав це рішення, утворили Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), офіційно невизнану Російською православною церквою (РПЦ).

Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) – так стали називатися українські церковні парафії, які орієнтувалися після 1991 року на Московський патріархат і визнають її верховенство в церковному житті України. УПЦ МП об’єднує більшу частину парафіян Української Православної церкви, за даними Мінкультури України має 12 тис. парафій, проти 5 тис. у УПЦ КП і приблизно 1050 – УАКЦ.

Томос для України: історія питання

Непросте питання про визнання Україною права на окрему церкву, яка не підкоряється Москві, оскільки УПЦ КП так і не була визнана офіційно, так само як і УАКЦ, взяв на себе президент Петро Порошенко.

Після візиту в Стамбул і зустрічі зі Вселенським Патріархом Варфоломієм, гарант заговорив про можливість створення в Україні власної автокефальної помісної православної церкви, яка б не підкорялася Москві і Московському патріархату. Правда, для цього потрібне звернення Верховної Ради до Варфоломія.

Парламентарії відреагували оперативно і вже 19 квітня 268 голосами «за» парламентарі прийняли це звернення і вже 22 квітня президент заявив, що процедура надання Україні статусу автокефальної церкви або Томосу, офіційно розпочато. Також голова держави висловив сподівання, що дане питання буде вирішено вже до 1030-ї річниці прийняття християнства в Києві 28 липня. Останнє, втім, виявилося зайвим оптимізмом.

Читайте також
Відносини України і Росії: чому Порошенко дякує Путіну за розрив відносин

Проте, процес був дійсно запущений і відразу ж натрапив на безліч перешкод.

Богослови і юристи, що представляють Москву і Константинополь, представили один одному аргументи, що підтримують сторони.

Так, основним аргументом Московського патріархату називалося право призначати митрополитів київських дане їм патріархом Константинопольським Діонісієм 4-м в 1686 році, коли патріарх Московський затвердив митрополитом Київським колишнього острозького єпископа Гедеона (в миру Святополка-Четвертинського), що став їм всупереч думці більшості

Втім, до самої Константинопольської патріархії рішення Діонісія 4-го порахували незаконним і вже в 1687 сам Діонісій був відсторонений від влади за передачу Київської митрополії Москві і навіть на короткий час заточений у в’язницю. У справі тоді фігурувала «милостиня» патріарху від московських послів в 200 золотих і 120 соболів, а також посередництво в цьому питанні великого візира Османської імперії.

Втім, Діонісій ще двічі на короткий час обирався патріархом Константинопольським. Тим не менш, в Константинополі подібне рішення порахували неканонічним, що було згадано в Томосі про автокефалію для Польської церкви (1924 рік), яка вважається однією з правонаступниць Київської митрополії.

Томос для України: фіаско Москви

Оскільки документальні докази у кожної зі сторін були свої і вони не визнавалися опонентами, основним способом вирішення завдання по автокефалії для України стала дипломатія.

Першим таким послом став народний депутат України Вадим Новинський, відомий як представник російських інтересів в Україні і є гарячим прихильником церкви.

Сталося це після заяви Вселенського Патріарха Варфоломія, який заявив, що перед Вселенською Патріархією стоять зобов’язання і відповідальність повернути народи України і Македонії до істини і канонічних рамок Церкви. Це було сприйнято як сигнал підтримки ідеї автокефалії для України, що очевидно і послужило поштовхом для місії українського нардепа.

Читайте також
Мовне питання: новий етап гострої для України теми

Потім з’явилася різка і категорична Заява архієреїв УПЦ МП проти автокефалії. Як з’ясувалося – підписи керівництво РПЦ збирало обманом на порожніх сторінках. Один з найвпливовіших митрополитів заявив, що не ставив підпис.

Все це разом із заявами деяких ієрархів про можливості силових захоплень храмів УПЦ МП і кровопролиттям очевидно тільки зміцнили позицію Вселенського Патріарха і у своєму листі до президента Петра Порошенко в липні 2018 року Варфоломій заявив про готовність надати автокефалію Україні.

Тоді в хід пішла «важка артилерія»: на переговори в Константинополь 31 серпня поїхав сам патріарх Московський і Всієї Русі Кирило (в миру Гундяєв). Однак і йому ніякого успіху досягти не вдалося, більш того, Кирило буквально втік зі Стамбула, не залишившись навіть на важливу трапезу священнослужителів, що говорить про різкість отриманої ним відповіді з боку Варфоломія.

Вже через тиждень після візиту Кирила, в Україну були призначені екзархи (повірені) Вселенського Патріархату в Україні. Як написав прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря, цей крок зроблено в рамках підготовки до надання автокефалії Православній Церкві в Україні. Повіреними стали Його Преосвященство архієпископ Данило Памфілійський зі США і Його Преосвященство єпископ Іларіон Едмонтонський з Канади.

Втім, рішення про Томос ніколи не приймалося поодинці і передбачало колегіальне рішення всіх вищих керівників-ієрархів православної церкви в ході зборів Священного Синоду матері-церкви.

Власне, розглядом цього питання остаточно повинен зайнятися сінакс, який відбудеться у Фанарі в Стамбулі з 9 по 11 жовтня.

Томос для України і потопаючий кит російської державності

Хоча спірное питання про право РПЦ контролювати церковне життя України вже понад 330 років, питання про це на такому високому рівні виникло тільки зараз, що само собою пояснюється багато в чому ініціативою України в цьому питанні.

Читайте також
Послання президента: що Порошенко сказав Раді, і що залишилося за кадром

Можливим поясненням є той факт, що РПЦ в особі її голови патріарха Кирила не просто давно і міцно пов’язано зі світською державою, яка веде неоголошену війну з державою, чию церкву вона контролює згідно з рішенням 330-річної давності. РПЦ давно є фактично одним з китів, на яких тримається сьогоднішня Росія.

Сьогоднішня РФ тримається на трьох китах:

1) ФСБ – відповідає за силове придушення будь-яким, перш за все, внутрішнім, загрозам правлячої верхівки;
2) кримінал, насамперед у сфері економіки дає можливість владі наживатися, плодячи чиновників-мільйонерів і мільярдерів, коли можливості для особистого збагачення безпосередньо залежать від близькості до влади і зв’язків у кримінальних колах;
3) церква – відповідає за ідеологічну складову державної політики не дозволяючи населенню позбутися від влади двох попередніх китів.

У Патріархові Московському Кирилі Гундяєві, химерним чином сплелися всі три кити російської держави. Ще в 90-х роках будучи главою відділу зовнішніх церковних зносин (ВЗЦЗ) Московської Патріархії, свого роду міністром закордонних справ РПЦ, Кирило курирував благодійний фонд «Ніка» і Штаб з гуманітарної допомоги Російської Православної церкви. Останні отримали право на безмитне ввезення в РФ тютюнових та алкогольних виробів і за офіційними даними митних органів РФ в 1996 році через них пройшли 18 млрд сигарет або близько 6,6% від загального обсягу російського тютюнового ринку. Правда, незабаром ці пільги були скасовані.

Іншими великими одержувачами таких пільг були кримінальні структури, однією з найбільших був Фонд соціального захисту спортсменів імені Лева Яшина, на чолі якого стояв відомий кримінальний авторитет Отарі Квантрішвілі до 1996 році вбитий. Або Національний центр спорту, навколо якого також вирували кримінальні розбірки.

Тим не менш, зв’язкам Кирила зі скандальним імпортом була присвячена серія статей в російських ЗМІ. Сам Кирило, хоча і спростовував власний зв’язок з тютюновим скандалом, в суд на журналістів так і не подав, хоча інші церковні ієрархи не раз успішно відстоювали свою правоту у світських судах.

Вже в 2000-х був знайдений зв’язок між РПЦ і ловом крабів на Далекому Сході з квотою на 4 тис. тонн, що губилася на тлі бізнес-інтересів церкви на біржах, нафтовому та автомобільному бізнесі, металургії.

Читайте також
Платні дороги від Омеляна: за що і скільки будемо платити

Засвітився патріарх Кирил і в любові до розкішного життя – шикарні апартаменти в центрі Москви, про які дізналися в 2012 році в ході позову, поданого проживала в квартирі родичкою патріарха проти хворого на рак священика УПЦ Юрія Шевченка. Суд зобов’язав тоді священика заплатити на користь Патріарха майже 20 млн російських рублів.

Того ж року патріарх був викритий у тому, що його прес-служба «стерла» з фотографії за допомогою фотошопу дорогий швейцарський годинник патріарха під час однієї із зустрічей.

Сам патріарх визнав і наявність розкішних апартаментів в яких проживала його сестра і швейцарський годинник, настільки невдало стерті прес-службою.

Крім того, в ЗМІ наводилися дані про можливе вербування КДБ Кирила, що проходить у звітах як агент «Іван Михайлов». Це спливло в російських ЗМІ, що зіставили дані про біографію Патріарха з висновками парламентської комісії Держдуми РФ в 1992 році на чолі з депутатами Якуніним і Пономарьовим.

Томос для України: УПЦ МП – частина Кремля

Втім, якщо бізнес і зв’язки голови РПЦ Кирила і стосуються України швидше опосередковано, то ось наявність в Україні православної церкви зачіпає національні інтереси безпосередньо.

З перших же днів війни на Донбасі УПЦ МП засуджувала її як війну проти християн Донбасу, що де-факто означало капітуляцію України. Заради цього проводився явно провокаційний Хресний хід за мир.

У РПЦ були більш відвертими, і православний священик з Єкатеринбурга Володимир Зайцев у 2015 році благословив найманців-росіян, які їхали на Донбас, закликавши їх вбивати військовослужбовців ЗСУ, яких назвав «фашистами», за що правда все ж поніс формальне покарання.

Зрозуміло, піти на здачу національних інтересів влада України не могла, а позиція РПЦ і УПЦ МП стала ще одним фактором, який підштовхнув президента Петра Порошенка підняти питання про українську автокефалію.

Крім ідеологічної сторони питання є і економічна – приходи УПЦ МП активно отримують доходи в Україні, а оскільки церква підпорядковується Москві, то саме туди ж прямувала левова частка доходів.

Складно навіть уявити про які суми йде мова, проте, за словами професора філософії та мистецтвознавства НАН Дмитра Степовика, до 50% доходів РПЦ може йти з України. Куди йдуть ці кошти – невідомо, але СБУ ще в 2014 році звинувачувала співробітника двох Синодальних відділів УПЦ МП Олексія Селіванова у фінансуванні тероризму на Донбасі.

Читайте також
Ювілей хрещення Київської України-Русі: свято з присмаком розколу

Втім, не бідують і ієрархи УПЦ МП: намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь) за даними «Нового часу» обзавівся розкішними будинками на Печерську у столиці по вулиці Землянській. Цікаво, що балотуючись на виборах в Київраду від КПУ в 2008 році архієрей вказав у декларації 2 авто Mersedes-Benz S-320 і Mersedes-Benz S-550, квартиру по вулиці Срібрянокруговій, а також землю за адресою вулиця Землянська 10А з недобудованим житловим будинком, який пізніше перетворилися в розкішні апартаменти. Цікаво, що джерел доходів, що дозволили йому всі ці дорогі придбання, Павло демонстративно не вказав.

Крім того, самі російські священнослужителі скаржаться на падіння доходів від парафій в Україні. Так, клірик Московської єпархії РПЦ МП, знаменитий місіонер і публіцист протодиякон Андрій Кураєв опублікував 15 січня у своєму блозі під заголовком «Секретний попівський фейсбук» слова кримського священика УПЦ МП, який скаржиться на падіння прибутковості парафій – в середньому на 25%, однак місцеве духовенство, як і раніше змушує їх ділитися доходами, «підвищуючи ставки». Тих, що не справляються, просто переводять на інші храми, а то і роздають заборони в служінні за несплату піднявшихся церковних податків.

Словом, є багато причин бажати Українській православній церкві отримати Томос і самостійний від РФ статус. Правда його отримання не означає ліквідації УПЦ МП, чиї парафіяни і священики зможуть самі вирішувати-залишатися їм в Московському Патріархаті або ж приєднаються в разі створення до майбутньої української автокефальної помісної церкви.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Нові містобудівні норми: чи зміниться щось в Україні

Осінь 2018 року стала досить насиченою для українців в плані нововведень. Серед останніх варто до...

12/10/2018

Продаж «Кузні на Рибальському»: афера чи угода року

Президент анонсував продаж свого столичного активу – заводу «Кузня на Рибальському». Новим власни...

12/10/2018

Судова реформа в Україні: зарплати, кадри, рішення

Стан судової системи в Україні довгі роки викликає постійні нарікання українців і часто вони біль...

11/10/2018

Вибори-2019: Андрій Садовий вирішив податися президенти

В полку кандидатів у президенти України прибуло: слідом за мером Глухова Мішелем Терещенко про св...

10/10/2018