Неділя, 9 грудня, 2018

Продаж «Кузні на Рибальському»: афера чи угода року

Кузница на Рыбальском

Президент анонсував продаж свого столичного активу – заводу «Кузня на Рибальському». Новим власником підприємства, що стало за останні кілька років надприбутковим, планує стати Сергій Тігіпко. Віце-прем’єр уряду Миколи Азарова після дострокових президентських виборів надовго зник з медіапростору, тому його поява в якості покупця президентського заводу стало справжньою несподіванкою.

Друге дихання «Кузні на Рибальському»

Читайте також
Нова військова техніка: український ВПК показує свої досягнення

У виставленої на продаж «кузні» багата історія. Завод заснований ще в середині позаминулого століття як машинобудівне і чавуноливарне підприємство. Перед Першою світовою війною на ньому було освоєно виробництво буксирних пароплавів, а як повноцінна суднобудівна верф завод запрацював вже після приходу більшовиків, отримавши ім’я «Ленінська кузня». Підприємство гордо носило його аж до 2016 року, коли на дивом уникла декомунізації назва звернув увагу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. З цих пір завод став «Кузнею на Рибальському».

У середині 90-х років підприємство стало відкритим акціонерним товариством, але на його завантаженість замовленнями це не вплинуло. Настали важкі часи. Більш-менш стабільно підприємство запрацювало тільки до кінця десятиліття, перебиваючись будівництвом суховантажів і річкових бронекатерів на експорт. У 2007 році 15,4% акцій придбав інвестфонд Петра Порошенко «Прайм Ессетс Кепітал». На сьогоднішній день президентський фонд наростив свою частку до 82,5%. Ще 11,5% належить фонду давнього бізнес-партнера Порошенка – Ігоря Кононенка.

Незважаючи на активні пошуки прибутковою ніші в плані випуску водогрійних котлів, фінансові справи на «кузні» все одно залишали бажати кращого. Чистий збиток заводу в 2014 році склав 39,4 млн грн., а його порожні приміщення облюбували фотографи і рекламщики. Ситуація докорінно змінилася з початком російської агресії і пов’язаними з нею фінансовими вливаннями у вітчизняний військово-промисловий комплекс. У 2015 збитки підприємства скоротилися до 5,54 млн грн. Наступний рік завод закінчив з прибутком 8,498 млн грн., а минулого року доходи «кузні» зросли до 18,6 млн грн.

При цьому, як не дивно, у списках найбільших підприємств-платників податків Києва за останні 3 роки ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» не вказано.

«Кузня на Рибальському» і вітер змін

У який бік дме грошовий вітер змін на заводі зрозуміли відразу. Вже восени 2014 року завод презентував на виставці «Зброя та безпека» бойовий модуль для бронетехніки ОБМ з кулеметом «Утьос» і 40-мм гранатометом УАГ-40 (теж власного виробництва), а також оснащений даним комплексом ГАЗ-66 під кодовою назвою «Скорпіон». Крім того, тут же було анонсовано створення двох нових бронемашин вагою 10 і 15 тонн. Розробка важкого «Арбалета» зупинилася на старті і не пішла далі демонстрації заготовки корпусу бронемашини.

Читайте також
Майбутнє Військово-морських сил України

Цікавіше виявилася історія створення 10-тонного «Тритона». Бронетранспортер на базі радянського БТР-70 був презентований в акурат до наступної осінньої виставки досягнень українського ВПК і майже відразу ж привернув увагу Державної прикордонної служби, яка одним махом замовила цілих 62 машини. При цьому ДПСУ абсолютно не збентежило те, що пробний зразок не встигли навіть повноцінно випробувати.

З серійним випуском «Тритонів» не заладилося: прикордонники отримали всього 4 «сирих» бронеавтомобілі, які надалі довелося допрацьовувати. Зокрема, була змінена ходова частина, система відведення відпрацьованих газів, гальма і система охолодження, а «водоплавна» версія залишилася тільки в якості виставкового зразка. Угодою зацікавилось НАБУ, однак відмовилося від претензій, а пізніше СБУ побачило в діях Антикорупційного бюро ознаки розголошення державної таємниці.

Кожен «Тритон», оснащений РЛС і бойовим модулем ОБМ, обійшовся держбюджету майже в 15 млн грн. Вартість бронемашини без озброєння і спецтехніки склала 6,5 млн грн. або приблизно 260 тис. дол. При цьому на заводі заявили, що експортний варіант «Тритона» коштує як мінімум в 3 рази дорожче. Примітно, що 7-тонний російський конкурент розробки «кузні» – «Тигр» у базовій комплектації коштує на порядок дешевше – до 120 тис. дол. Правда, вміщує не 8 осіб десанту, а 6.

«Кузня на Рибальському»: суднобудівництво

Крім модулів і бронетранспортерів на «кузні» не забували і про основний профіль заводу – суднобудівництво. Проблем з виграними тендерами не спостерігалося. Минулого року завод без особливих зусиль виграв конкурс на ремонт фрегата «Гетьман Сагайдачний». Все б нічого, але переправити морський корабель в річковий Київський док виявилося неможливо, тому президентському підприємству довелося наймати субпідрядника в особі «Іллічівського судноремонтного заводу». У нинішньому році «кузня» взагалі обійшлася без порталу публічних закупівель Prozorro і успішно отримала багатомільйонне замовлення на ремонт корабельних двигунів.

Справжньою «золотою жилою» для «кузні» стала фактична монополія президентського підприємства на будівництво бронекатерів. У цьому дуже вдало зіграла свою роль схвалена РНБО концепція «вовчої зграї», яка передбачає будівництво цілого флоту малих бойових кораблів. Це забезпечує завод держзамовленнями як мінімум на найближчі 5-10 років. Правда, за умови, що щедрий потік з бюджету не вичерпається.

Читайте також
Відносини України і Росії: чому Порошенко дякує Путіну за розрив відносин

З 2015 року по сьогоднішній день на воду вже спущено 6 суден типу «Гюрза» і «Гюрза-М», а до кінця десятиліття планується побудувати ще 12 одиниць. «Змії» не єдиний тип бронекатерів, що випускається «кузнею». У поточному році зі стапелів київської верфі зійшло 2 десантних катери «Кентавр». Економіст Олексій Кущ зазначає, що після прийняття рішення про створення військово-морської бази на Азовському морі, завод може отримати «добро» на кілька десятків таких суден.

Наявність у президентському активі підприємства, що грає важливу роль в українському ВПК, не раз ставилося Петру Порошенко в провину нарівні з заводом «Рошен» в Липецьку. Опоненти підкреслювали, що поєднання обов’язків головнокомандувача, президента і бізнесмена робить конфлікт інтересів неминучим.

Рішення позбутися проблемного активу підозріло співпало зі стартом передвиборної президентської гонки. 29 вересня на офіційній сторінці Петра Порошенка в Twitter анонсується швидкий продаж підприємства.

[twitter_post]https://twitter.com/poroshenko/status/1045968833893347328?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1045968922246303744&ref_url=https%3A%2F%2Fbeztabu.net%2Fprodazha-kuznicy-na-rybalskom-poroshenko-otreagiroval-na-sluhi_n52979[/twitter_post]

Скільки коштує «Кузня на Рибальському»

Якщо відкинути гарантії державних вкладень в завод, які легко можуть зійти нанівець у разі зміни влади, вартість активів підприємства за офіційними даними становить близько 65 млн дол., а за підрахунками економічного експерта Олексія Куща, реальна ціна «кузні» з обладнанням коливається в межах 100-150 млн дол.

Втім, виробничі потужності заводу це не єдина його цінність. Аналітик компанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов впевнений, що більшу привабливість являє собою не сама «кузня», а та територія Рибальського півострова, яку вона займає. В околицях заводу вже зводиться ЖК «Рибальський» на 20 тис. жителів з торговими майданчиками, офісами та ресторанами. Потрібна земля і для інфраструктури споруджуваного Подільсько-Воскресенського мосту

Читайте також
Послання президента: що Порошенко сказав Раді, і що залишилося за кадром

За інформацією активіста Володимира Тищенка, в столичному Генплані-2025 передбачено будівництво на півострові адміністративного та ділового центру Києва – вітчизняного аналога лондонського City. Тищенко вважає, що тільки на продажу земельного ресурсу «кузні» її власники зможуть заробити близько 1,2 млрд грн. У разі, якщо президентське підприємство або афільована з ним компанія ще й візьмуть на себе обов’язки розпорядника будівництва, ця сума може збільшитися в кілька разів.

Навіщо Сергію Тігіпку знадобилася «Кузня на Рибальському»

Після появи новини про продаж «Кузні на Рибальському» експерти відразу заговорили про те, що угода цілком може бути фіктивною і основна мета такої акції – остаточна очищення іміджу кандидата в президенти Петра Порошенка. Тим більше, що схожа історія вже сталася з ще одним його активом – автозаводом «Богдан», який формально був проданий бізнес-партнеру Порошенко Олегу Гладковському.

Журналіст Сергій Лямець називав відразу кілька можливих претендентів. У їх числі – бенефіціар компанії «Інтербуд Груп» Павло Фукс і її засновник Данило Привалов (син мера Харкова Геннадія Кернеса), які орендують на Рибальському територію в 5 га; Володимир Умрилов, власник компанії «УМС Марін», яка часто виступає «прокладкою» президентського заводу; вже згаданий Олег Гладковський, пов’язаний з офшорними компаніями на Сейшельських островах.

Також є версії, що «кузнею» цікавився бізнесмен Олександр Ярославський і кілька зарубіжних компаній.

Офіційне підтвердження угоди компанією Сергія Тігіпка стало несподіванкою. Економіст Олексій Кущ зазначив, що раніше бізнесмен ніколи не «світився» в проектах, зав’язаних на держзамовленні, воліючи займатися більш стабільним фінансовим і аптечним сектором, а також важкою промисловістю. Це ще більше підкріпило думку деяких експертів про фіктивність угоди. Так, журналіст Олександр Дубинський звернув увагу на те, що Тігіпко останнім часом скуповує банківські активи, що може бути ознакою його участі у президентських схемах відмивання грошей.

Існує і протилежна точка зору. Редактор «Громадського» Артем Ільїн вважає, що цілком можливо Тігіпко просто планує стати помітним гравцем на ринку столичної комерційної нерухомості. Про це можуть свідчити недавня покупка бізнесменом девелопера проекту ТРЦ Podol Mall неподалік від станції ім. Шевченко і земельні ділянки на вулицях Жилянська і Петлюри, впритул прилеглі до центрального офісу компанії Тігіпко «ТАС».

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Нові містобудівні норми: чи зміниться щось в Україні

Осінь 2018 року стала досить насиченою для українців в плані нововведень. Серед останніх варто до...

12/10/2018

Продаж «Кузні на Рибальському»: афера чи угода року

Президент анонсував продаж свого столичного активу – заводу «Кузня на Рибальському». Новим власни...

12/10/2018

Судова реформа в Україні: зарплати, кадри, рішення

Стан судової системи в Україні довгі роки викликає постійні нарікання українців і часто вони біль...

11/10/2018

Вибори-2019: Андрій Садовий вирішив податися президенти

В полку кандидатів у президенти України прибуло: слідом за мером Глухова Мішелем Терещенко про св...

10/10/2018