Понеділок, 23 липеня, 2018

Хто і як заробляє на тендерах для української армії

Министерство обороны Украины

Державні тендери завжди залишалися джерелом корупції і мільярдних розкрадань з державного бюджету. Незважаючи на зміну влади і впровадження нової системи електронних торгів ProZorro, кошти держскарбниці продовжують витікати.

До числа таких «ям» відносяться тендери Міністерства оборони України: після початку бойових дій на Донбасі, які тривають ось уже більше 3 років, оборонна сфера залишається об’єктом пильної уваги влади і щорічні асигнування на неї тільки ростуть. Так, якщо в 2013 року на оборону закладали трохи більше 1% ВВП – 18,8 млрд. грн., то в останні роки цей показник становить близько 5%, а на 2018 рік заплановано близько 165 мільярдів гривень.

Незважаючи на знецінення гривні тут є за що поборотися.

Шлях заробітку за ці роки пройшов трансформацію: якщо в 2014-му році основними гравцями на ринку тендерів були фірми, так чи інакше пов’язані з виробниками, а також з «патріотами» в особі українських губернаторів-олігархів і нардепів, то до 2017-у році найбільш прибуткові тендери МО перейшли до сірих кардиналів БПП. Правда, останнім це принесло і чималі проблеми.

Бронежилети – втридорога, негідні шкарпетки і форма – тендери Міноборони для своїх

2014-й рік багато в чому можна назвати «чадним» – на тлі дедалі гостріших військових дій і недофінансування ЗСУ колишніх років як ніколи гостро стояло питання про постачання різного спорядження для армії. Особливо гостро стояло питання індивідуального захисту бійців, простіше кажучи поставок бронежилетів і шоломів. Заради його рішення навіть звільнили від податку на додану вартість – ПДВ ввезені з-за кордону товари.

Читайте також
“Гроші вивести, компанії приватизувати” – як держава керує аграрними підприємствами

Іронія долі полягала в тому, що в Україні є власний виробник бронежилетів і засобів захисту – НВП «Темп 3000» і саме в його бронежилети «Корсар» головним чином екіпірувалися українські військові, за що Міністерство оборони України справно платило підприємству за виграні тендери. Втім, практично всі відповідні закупівлі завдяки технічним умовам, визначеним під «НВП« Темп 3000» , спочатку були «в кишені» у виробника «Корсарів». Таким чином за 2014-2015 роки Міністерство оборони закупило у підприємства приблизно 140 тисяч бронежилетів на 700 мільйонів гривень.

Однак були й винятки: так, в 2014 році на той момент головний український олігарх-патріот Ігор Коломойський примудрився обійти «Темп-3000», продавши бронежилети в споріднену МО структуру – Міністерство внутрішніх справ по 18387 гривень, в той час як виробник «Корсарів» пропонував віддати по 8000 гривень. «Своє» ж у Міноборони Коломойський взяв на іншому – більш звичному для себе товарі, але про це – нижче.

З приводу ж закупівлі бронежилетів у Генеральної прокуратури України виявилися претензії до Міноборони, правда вони стосувалися не ціни «Корсарів», а їх якості. Так, в серпні 2014-го ГПУ повідомила про закупівлю МО полегшених бронежилетів: без захисту шиї – «Корсар 4» і без захисту шиї і паху – «Корсар М3-1-4» в кількості 17 080 одиниць загальною вартістю понад 71 млн грн. Наслідком цього стали поранення, в тому числі і смертельні, 67 українських військовослужбовців в зоні АТО. До Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про наявність в діях посадових осіб Міністерства оборони України ознак кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби), але покарали когось за таку «халатність» – невідомо.

бронежилет Корсар

Не все гаразд виявилося і з такими буденними товарами як одяг, взуття і навіть шкарпетки – всі вони виявлялися в епіцентрі скандалів в 2014-2016-му роках через неналежної якості, монополії продавця або завищеної ціни.

Так, в 2014 році волонтер Роман Доник повідомив про форму, яку шиють для ЗСУ.
«Відшивають її в Харкові (ну як мінімум цю, про яку говорю). За нашою інформацією шиють через 3 або 4 посередника. Київська фірма виграла тендер, а відшивати не встигає або не може, тому перезамовляє. На кожному етапі посередники заробляють. Але справа зараз не про це. На виробництві всім працівникам категорично забороняють виносити з цеху обрізки. Під страхом звільнення: ми підпалили шматочок. Форма плавиться. Скручується і плавиться. 100% синтетика», – повідомив Доник на своїй сторінці в Facebook.

Нашему волонтеру добрые люди подарили новую форму. новую не в смысле нулевую. а новую, ту что МО отшивает для армии.Отш…

Posted by Roman Donik on 2014 m. rugsėjis 8 d.

На сайті Міністерства оборони України заявили, що на ринку країни просто з’явилися схожі на офіційну форму костюми, зроблені з більш низькоякісного матеріалу, що склад тканини для військової форми – 53% бавовни і 47% поліестеру.

У 2015 році МО замовило форму на суму 207 мільйонів гривень, причому на 107 мільйонів хотіла купити у фірми ТОВ «Олтекс», з якою на той момент судився МВС через неякісну форму, куплену для потреб відомства.

Заробляють і крадуть, причому за схожою схемою – за рахунок низькоякісного товару, який відповідає вимогам, навіть на носках для армії. Так, в 2015 році для потреб Міністерства оборони закупили 100 тисяч пар літніх шкарпеток у ТОВ «КиївЛегпром». Після того, як шкарпетки стали надходити в частини, волонтери стали бити на сполох: фактичний склад і вага виробів суттєво відрізнялися від характеристик, зазначених в договорах поставки. Частка бавовни виявилася вдвічі нижче затвердженої, а відсоток синтетичних компонентів виріс в три рази. Отримані шкарпетки на 60% (!) Складалися з синтетики. Інші їх параметри також не відповідали умовам тендеру.

А головне – переможець тендеру виявився банальним посередником, який, не виробляючи шкарпеток, проте примудрився їх поставити, швидше за все тому, що на той момент вартість даного товару у інших постачальників становила приблизно 4,5 млн. грн. Куди пішла різниця – невідомо.

«Взути» армію по-новому: поради від Блоку Порошенко

З 2014 року постачальником взуття для ЗСУ стало ТОВ «Таланлегпром», яке тільки в 2014-2015-му роках поставило в ЗСУ 250 тис. пар черевиків. Одна пара коштувала 1415-1420 грн., а загальна сума угоди склала 340 млн. грн. Монопольне становище компанії було досягнуто за рахунок технічних умов, якими, крім іншого, регламентувався малюнок підошви, який в точності відповідав берцам «Талан».

У інших виробників, чиї вироби не поступалися за якістю, був інший протектор. Фірма «Валтекс» пропонувала Міноборони постачати черевики, відповідні ТУ, тільки зі своїм малюнком протектора за ціною 1150 грн. за пару. Але її пропозицію відхилили, переплативши таким чином 70 млн. грн. виключно за малюнок «Талана».

берцы Талан

За даними журналіста Олександра Дубинського, за «Таланлегпромом» стоїть депутат, колишній голова Сумської облради, екс-регіонал, а нині депутат Блоку Петра Порошенко Микола Лаврик.

Техніка та харчування – статті заробітку на тендерах

Чи не соромляться заробляти на тендерах МО і екс-куратори від колишньої влади і навіть президенти.

Так, одним з ласих шматків серед оборонних тендерів є поставка продуктів харчування і надання послуг з харчування військовослужбовців. За 9 місяців 2015 року, наприклад, 4 переможця таких тендерів розділили 1,6 млрд. грн., причому половина цієї суми – 806 мільйонів гривень, пішли ТОВ «Геус-груп».

Дана фірма цікава тим, що на ринку поставок харчування для ЗСУ вона на той момент була новачком – і відразу такий успіх. Правда в ЗМІ це пояснювалося просто – фірма зайняла місце ТОВ «Адмет груп», яке раніше була багаторічним постачальником аналогічних товарів і послуг для МО України за часів Віктора Януковича. І у «Геус груп» і у «Адмет груп» юридична адреса і навіть співробітники – одні й ті ж. Цим, а також тим, що фірму пов’язують з одним із найодіозніших «смотрящих» часів Януковича Юрієм Іванющенко і обумовлені такі успіхи фірми.

Читайте також
Як заробляють на митниці

Іншим найважливішим компонентом сучасної армії є техніка – і тут на тендерах МО також заробляють.

Можна згадати і сумнівні за своєю цінністю міномети «Молот», які були пролобійовані нардепом України від «Народного фронту» Сергієм Пашинським, що призвело до ряду трагедій під час вибухів міномета і загибелі кількох солдатів.

Тут же і закупівля турецьких рацій для потреб бронетанкової техніки України, хоча можна було придбати дешевші і якісніші ізраїльські рації компанії «Ельба», а не турецьку техніку виробника засобів зв’язку Aselsan. Останню фірму до речі також патронував на українському ринку все той же Пашинський.

Або згадати закупівлю 40 дизельних танкових двигунів у ДП «Львівський бронетанковий завод», які подавалися як нові, насправді були зроблені більше 15 років тому і встигли побувати в руках приватної фірми, у якій і були куплені керівництвом бронетанкового заводу.

Підсумок – на думку НАБУ збиток для держави в 28,56 млн. грн. і затримання кількох учасників схеми, в тому числі директора заводу Романа Тимківа і генерал-майора Юрія Мельника, після участі в бойових діях призначеного начальником Центрального бронетанкового управління Міноборони.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Дострокові вибори в Україні: тенденції та прогнози

Тема дострокових виборів періодично спливає в українському медіа-просторі. Прецеденти вже були: п...

7/6/2018

Focus Порошенко: таємна нелюбов до грошей і олігархів

Інтерв'ю президента Порошенка німецькому виданню Focus стало справжньою сенсацією: українці дізна...

15/5/2018

Нові правила реєстрації за місцем проживання: державна афера чи необхідність

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі планують змінити правила реєстрації громадян за м...

4/5/2018

Кримський міст: довгострокова головна біль Росії

З настанням травня наближається церемонія відкриття транспортного моста через Керченську протоку,...

2/5/2018