Середа, 25 квітня, 2018
КУРС НБУ
USD
26.17
EUR
31.97
RUB
0.424

Корупція – атака антикорупціонерів

побороть коррупцию

Поряд з березнем 2017 року листопад обіцяє стати місяцем, який найбільш запам’ятовується в історії української корупції. Правда, якщо весна характеризувалася резонансними затриманнями, на кшталт голови Державної Фіскальної служби Романа Насірова та екс-народного депутата України Миколи Мартиненка у справі про розкрадання на ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на суму понад 17 мільйонів доларів, то осінній місяць може запам’ятатися відвертою боротьбою вже з самими антикорупційними структурами, причому не тільки офіційними.

Війна компроматів в антикорупційних органах

На початку листопада Національне Антикорупційне Бюро України затримало сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра в ході розслідуваної справи про закупівлю для Національної гвардії рюкзаків за завищеною уп’ятеро ціною. Правда нічим особливим це не закінчилося, але «осад залишився».

Через 2 дні, детективи НАБУ отримали дозвіл на виїмку документів з заводу «Кузня» в рамках розслідування справи про закупівлю за завищеною втричі ціною бронеавтомобілів для Державної прикордонної служби України. Власником заводу є президент України Петро Порошенко.

8 листопада стало відомо про те, що Національне агентство з протидії корупції викликало директора НАБУ Артема Ситника для дачі пояснень у зв’язку з відмовою надати запитувані документи в справі про можливий конфлікт інтересів Ситника. Оскільки документи не надійшли, стосовно голови Антикорупційного Бюро склали адміністративний протокол за ст. 188-46 КУпАП (невиконання законних вимог НАПК). Санкція передбачає штраф від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7-4,3 тис. гривень). З цим протоколом і пропонували ознайомитися Ситнику 13 листопада.

Однак замість цього, спершу голову Національного Агентства з протидії корупції Наталю Корчак допитали у справі про покупку паркомісць і їх використання для незадекларованих автомобілів, а потім детективи НАБУ прийшли з обшуком до свекрухи Наталії Корчак, родичка голови НАПК закрила детектива всередині квартири і викликала саму Корчак.

Нарешті, 14 листопада голова департаменту фінансового контролю НАПК Анна Соломатіна на брифінгу в українському кризовому медіа-центрі звинуватила голову агентства Наталію Корчак і інших його членів у використанні системи електронного декларування для «покриття чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними і з метою особистого збагачення».

Читайте також
Російська естрада на українській сцені

У відповідь з’явилася інформація про наявність у голови департаменту фінансового контролю і моніторингу способу життя НАПК Анни Соломатін коштовної квартири в Києві. Чиновниця нібито придбала квартиру в столиці (77,8 кв. метра) вартістю 1,9 млн гривень, при тому, що Соломатіна, ще в березні 2017 року працювала головним спеціалістом відділу регуляторної служби і задекларувала дохід за минулий рік на рівні 89 тис. гривень , що в 21,5 разів менше вартості квартири.

Пізніше в мережі з’явився новий «компромат» на голову НАБУ Артема Ситника – аудіозапис його розмови з представниками ЗМІ влітку 2017 року, в ході якої голова НАБУ розповів подробиці ряду резонансних справ, що може трактуватися як «порушення таємниці слідства» і перевищення службових повноважень.

Нарешті, 16 листопада видання INSIDER з посиланням на джерело в Генпрокуратурі повідомило, що стосовно директора НАБУ Артема Ситника відкрито кримінальне провадження за підозрою в розголошенні державної таємниці.

За словами співрозмовника, провадження відкрито за зверненням народного депутата.
Ситнику можуть інкримінувати ст.328 (розголошення даних, що становлять державну таємницю), покарання за якою, в залежності від тяжкості завданих наслідків, передбачає позбавлення волі на термін 2-5 або 5-8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років або без такого.

Пізніше ця інформація була підтверджена прес-секретарем Генерального прокурора України Ларисою Сарган, яка пояснила, що справа відкрита за зверненням народного депутата з фракції «Народний фронт» Олени Масорін і дружини колишнього військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика, якого НАБУ підозрює в незаконному збагаченні, Ірини Німець.

Відповідь Артема Ситника була, як кажуть, симетричною: на наступний день, 17 листопада, стало відомо про відкриття НАБУ кримінального провадження стосовно Генерального прокурора України Юрія Луценка.

Спікер НАБУ Світлана Олифир повідомила, що 30 жовтня на виконання судового рішення Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого незаконного збагачення генпрокурора Юрія Луценка.

Справу відкрито за ч. 3 ст. 368-2 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція за цією статтею передбачає позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Пікантності справі додав той факт, що побіжний екс-заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що справа відкрита за його заявою, приклавши як доказ фотокопію відповіді з НАБУ.

Posted by Ренат Кузьмин on 2017 m. lapkritis 16 d.

Корупційний удар по антікорупціонерам

Крім офіційних органів боротьби з корупцією в Україні є і різні громадські організації, які в більшості своїй виступають з підтримкою НАБУ, і найбільш помітною в цьому плані залишається громадська організації «Центр протидії корупції» на чолі зі скандальним Віталієм Шабуніним.

Останній разом з групою народних депутатів «єврооптимістів» забезпечує суспільну підтримку НАБУ і критикує владу за відмову і затягування процесу створення спеціального антикорупційного суду, призначення незалежних аудиторів та іншого.

22 травня народний депутат України від «Народного фронту» Павло Пинзеник продемонстрував відео розслідування, яке провела громадська організація «Національний інтерес України». Згідно з ним, громадська організація ЦПК, очолювана Віталієм Шабуніним, займається відмиванням коштів, виводячи їх на рахунки фізичних осіб-підприємців.

У самому ЦПК ці звинувачення назвали брехнею і пообіцяли звернутися до суду.

У червні навколо Віталія Шабуніна розгорівся новий скандал: 7 червня в день народження дочки йому було вручено повістку до військкомату, а 8 червня під час візиту в останній голова «Центру протидії корупції» вдарив журналіста Інтернет-ТВ «Голос народу» Всеволода Філімоненко.

Як повідомило видання «Главком», 25 жовтня 2017 року Печерський суд визнав достовірною інформацію про виведення мільйонів доларів з Центру протидії корупції, у чому громадських-антикорупціонерів в травні звинуватив нардеп Павло Пинзеник.

«Результат цього розслідування зводиться до того, що, незважаючи на велику заробітну плату членів цього об’єднання, додатково кошти виводилися на рахунки фізичних осіб-підприємців. Так, наприклад, сам ФОП Шабунін отримав протягом 2016-2017 років 1700000 грн., ФОП Устинова – 1860000 грн., Дар’я Каленюк – 130 тис. грн. », – заявив Пинзеник.

Суд з’ясував, що Пинзеник отримав інформацію в ході здійснення ним повноважень народного депутата України. Політик направив відповідні звернення з метою перевірок до Генеральної прокуратури України, Державну фіскальну службу України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

«Суд не вважає, що нардеп Павло Пинзеник поширив недостовірну інформацію, ні спаплюжив ділову репутацію активістів-антикорупціонерів», – йдеться в повідомленні.

За логікою наступним скандалом може стати звинувачення когось із народних депутатів з групи «єврооптимістів», що підтримують НАБУ. Тим більше, що один з лідерів єврооптимістів Сергій Лєщенко прямо пов’язав тиск на НАБУ з прагненням президента України Петра Порошенка убезпечити себе і своє оточення через наближення виборчої кампанії з виборів президента.

Доля справ антикорупціонерів

Крім «політичної» небезпеки для НАБУ існує і юридична, про що сайт Бюро заявив ще 15 листопада.

Читайте также
Політична депортація – український досвід

«Підписання Президентом України Закону №6232 призведе до колапсу в роботі НАБУ і інших органів досудового розслідування і паралізує систему правосуддя України. Крім того, велике занепокоєння викликає очікуване закінчення 20 листопада цього року повноважень слідчих органів прокуратури по здійсненню досудового розслідування в кримінальних справах, які відносяться до підслідності НАБУ і зареєстровані до грудня 2015 року (близько 3,5 тисячі виробництв). Передача такої кількості справ в НАБУ, в штаті якого працює близько 200 детективів, фактично зупинить всі поточні розслідування Бюро по топ-корупціонерам», – повідомлялося на сайті Бюро.

Ускладнюють цей мінус зміни, прийняті до статті 219 Кримінально-Процесуального кодексу України, згідно з якими обчислення строків досудового розслідування буде здійснюватися з моменту внесення відомостей до ЕРДР (навіть якщо особа правопорушника не встановлена), а слідчий буде зобов’язаний закрити кримінальну справу у разі сплину встановлених термінів, незалежно від факту розкриття злочину. Подібна стаття дозволить уникнути покарання багатьом підозрюваним, оскільки детективи НАБУ просто фізично не встигнуть розслідувати такий обсяг справ.

За інформацією адвоката Юрія Іващенка, Антикорупційне Бюро не планує брати раніше анонсовані Луценком справи від ГПУ. І причина цього не тільки і не стільки в можливій ​​перевантаженості детективів.

«Найцікавіші і перспективні справи НАБУ вже витребувати з Генпрокуратури протягом останніх двох років. Залишився мотлох. Підстав законних у НАБУ відмовити в прийомі підслідних їм справ немає і є думка, що ГПУ просто хоче спихнути відповідальність на них. Я розмовляв з працівниками САП і детективами – вони не хочуть займатися такими політичними справами, що не мають до того ж жодної перспективи. Близько 80% підслідних НАБУ справ, які на сьогодні лежать в Генпрокуратурі, потрібно буде закрити через відсутність складу злочину. Тому «вертолітна справа» податківців Олександра Клименка, дуті справи по чиновникам часів Януковича, остаточно накриються мідним тазом», – каже Іващенко.

Також функції НАБУ в майбутньому можуть бути частково покладені на інший правоохоронний орган – створюване Державне бюро розслідувань (ДБР), на яке і повинні перейти основні завдання з розслідування злочинів.

16 листопада Держбюро розслідувань навіть обзавелося начальником – в ході відкритого конкурсу ним став екс-заступник начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України (до 2015 року), потім адвокат Роман Труба.

Але крім наявності керівництва, ДБР більше нічим похвалитися не може і на думку Генерального прокурора України Юрія Луценка навряд чи зможе повноцінно запрацювати раніше кінця 2018 року.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Без талонів і медкарт: які нововведення чекають на українців на прийомі у лікаря

13 березня набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України №157, підписаний 26.01.2018...

19/3/2018

Вилов риби в Україні: галузь повільно зникає

Обсяг вилову водних біоресурсів українськими рибалками із 1989 року скоротився в 11 разів: з 1,1 ...

6/3/2018

Футбольні фанати і політика: точки дотику

Фанати київського «Динамо» їздили в Афіни на недавній матч Ліги Європи з місцевим клубом АЕК і оп...

6/3/2018

Кого обманює Кабмін: мінімальна зарплата в Україні виросла разом із заборгованістю по її виплаті

Другий рік в Україні відбувається помітне зростання мінімальної заробітної плати на законодавчому...

27/2/2018