Понеділок, 23 квітня, 2018
КУРС НБУ
USD
26.17
EUR
32.22
RUB
0.426

Навіщо в Україну їздив міністр закордонних справ Німеччини Габріель?

Удалить элемент: министр иностранных дел Германии министр иностранных дел Германии Габриэль

Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель відвідав Україну 3-4 січня і зустрівся зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним. Візит відбувся незадовго після обміну військовополоненими: 233 донбаських сепаратистів обміняли на 76 українських військових. Німецький дипломат планував відвідати півмільйоне місто Маріуполь на півдні Донецької області, щоб побувати на лінії розмежування і особисто переконатися в тому, що обстановка в зоні АТО зберігається напруженою, а прифронтові населені пункти переживають глибоку соціально-економічну депресію.

У Приазов’ї, в порушення «новорічного перемир’я» російсько-терористичні війська 3 січня вели вогонь з 82-мм мінометів, озброєння БМП, гранатометів, кулеметів і іншої стрілецької зброї по позиціях українських військових біля населених пунктів Гнутове і Водяне. Обстрілу піддавалися наші позиції на донецькому напрямку. Все ж, Габріель і Клімкін не змогли прилетіти на вертольоті до Маріуполя, під приводом несприятливих погодних умов, а замість цього обговорили стан справ на Донбасі в Дніпрі.

Візит в Україну міністра закордонних справ Німеччини, яка бере участь в нормандському форматі і є найпотужнішою економікою в ЄС в перший тиждень 2018 року, є символічним. Габріель дав зрозуміти Росії, чиї війська перебувають на Донбасі, що для Німеччини зокрема, і для Євросоюзу в цілому, врегулювання конфлікту на Донбасі і розвиток реформ в нашій країні є одним з першочергових питань.

Німецький міністр заявив, що конфлікт на Донбасі не є замороженим, а вибухонебезпечним і він хоче дати зрозуміти жителям України, що в подальшому Німеччина буде робити все можливе для його врегулювання. Габріель підтвердив, що на Донбасі, як і раніше триває порушення режиму припинення вогню і знаходяться важкі озброєння. Міністр констатував, що на окупованих територіях повинна перебувати озброєна і сильна миротворча місія ООН, а не нечисленна група для охорони представників ОБСЄ, а також висловив надію, що про формат миротворчої місії ООН на Донбасі вийде домовитися до президентських виборів в Росії в березні 2018 р. Росія була проти розміщення блакитних касок в зоні АТО, а відстоювала ідею розміщення їх уздовж лінії розмежування для охорони спостерігачів ОБСЄ.

Читайте також
Подвійна позиція України по Єрусалиму

Габріель відмовився від пропозиції розмістити німецьких військових в Спільному центрі з контролю і координації (СЦКК), звідки Росія відкликала своїх офіцерів в кінці 2017 р. СЦКК існує з вересня 2014 року в місті Соледар на підконтрольній Україні території Донецької області, як доповнення до Мінських домовленостей. Російські та українські військові спостерігачі фіксували обстріли на своїх постах по обидва боки лінії зіткнення і повідомляли про них черговим в штабі в Соледарі. Німецький міністр переконаний, що потрібно переконати Москву повернути своїх військових в СЦКК, оскільки важливо зберегти контакт між Україною і Росією.

Після переговорів з Павлом Клімкіним, Зігмар Габріель акцентував увагу на відсутності альтернатив Мінським домовленостями, виконання яких важливо для встановлення тривалого миру і відновлення кордонів України. На його думку, Україні варто продовжувати боротися за відновлення територіальної цілісності.

Міністр закордонних справ Німеччини приїхав в Україну для того, щоб дати зрозуміти президенту РФ Володимиру Путіну, що незалежно від результату майбутніх президентських виборів в Росії, позиція його країни і Євросоюзу не змінитися з українського питання. ЄС вже продовжив ще на півроку антиросійські санкції. Зігмар Габріель попередив Кремль про те, що ніхто не буде йти на односторонні поступки Росії до тих пір, поки вона не виведе російсько-терористичні війська з території Донбасу, не передасть Україна повний контроль за державним кордоном. Він дав зрозуміти Росії безперспективність впливу на формат миротворчої місії на Донбасі на свою користь. Адже, заморожування конфлікту на Донбасі, чого намагається добитися Росія, не підвищить безпеку України і Європи.

Читайте також
Політичні підсумки 2017: прорив на зовнішній арені і застій всередині країни

Візит Габріеля в Україні свідчить про зростання впливу позиції адміністрації республіканців в США на підходи ЄС у сфері врегулювання донбаського конфлікту. У листопаді минулого року міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель і держсекретар США Рекс Тіллерсон узгодили позиції з приводу розміщення миротворців на Донбасі, які повинні простежити за відведенням озброєнь від лінії зіткнення.

Думка Габріеля на рахунок розміщення миротворчої місії на всій окупованій території Донбасу перегукується з позицією спецпредставника Держдепартаменту США Курта Волкера, досвідченого дипломата, який бував в зоні АТО і називає речі, які відбуваються на Донбасі, своїми іменами. Під час зустрічей з помічником президента РФ Владиславом Сурковим, американський дипломат відстоював ідею розміщення миротворців ООН на всій території ОРДЛО. Волкер вважає, що основою для врегулювання конфлікту на Донбасі повинен стати відхід російсько-терористичних військ і озброєнь.

Раніше, Зігмар Габріель дотримувався більш лояльної позиції щодо Росії. Він допускав можливість почати обговорювати питання скасування антиросійських санкцій навіть, якщо Росія просто погодитися розмістити миротворців ООН на території Донбасу. Габріель критикував введення нових санкцій США проти Росії влітку 2017 р які перешкоджають реалізації проекту російського газопроводу «Північний потік-2», вважаючи, що вони суперечать інтересам Німеччини, яка виступає в якості інвестора.

Зігмар Габріель відвідав Україну не тільки для обговорення ситуації на Донбасі, але і для того щоб приділити увагу проблемі корупції і проведення реформ. У березні минулого року він закликав Україну просунутися з цих питань. Однак, реформи і боротьба з корупцією застопорилися. На думку, президента Світового банку Джима Йонга Кіма, через корупцію, Україна щорічно втрачає 1-2% потенційного економічного зростання.

Читайте також
Летальна зброя йде в Україну

В кінці 2017 р Єврокомісія відмовилася надати Україні транш макроекономічної допомоги в розмірі 600 млн. євро. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер аргументував це рішення тим, що Україна повинна завершити розпочаті реформи і сконцентруватися на них, протидіючи внутрішньому тиску. Голова Представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі переконаний, що при владі України немає політичної волі для боротьби з корупцією. Єврокомісар Йоханнес Хан вважає, що результатів від діяльності антикорупційних органів в Україні не помітно. Євродепутати Ребекка Хармс і Пятрас Ауштрявічус закликали прискорити процес створення антикорупційного суду.

Європа чекає від української влади підйому тарифів ЖКГ, скорочення кількості бюджетників і дефіциту Пенсійного фонду, скасування мораторію на купівлі-продажу землі, створення антикорупційного суду. Земельна реформа не популярна серед великих українських агрохолдингів, яким доведеться викуповувати паї землі, які зараз вони орендують на вигідних умовах. Скорочення бюджетників і розмірів пенсій, підвищення пенсійного віку, підвищення цін на електрику і природний газ тільки посилить невдоволення чинною владою з боку громадян в умовах триваючої соціально-економічної кризи. Особливо в східних регіонах країни. Правляча партія «Блок Петра Порошенка» побоюється втратити значну частину електорату і підтримку з боку великого бізнесу напередодні проміжних виборів до Верховної Ради.

Євросоюз негативно відреагував на законопроект Верховної Ради «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю», відповідно до якого антикорупційні органи повинні знаходиться під контролем держави. Хоча, антикорупційний суд планувалося створювати в якості «контролера для контролерів» в особі української влади. Зігмар Габріель приїхав зайвий раз нагадати українським чиновникам, що європейського фінансування не буде до тих пір, поки не будуть проведені реформи і не буде створено антикорупційний суд.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Без талонів і медкарт: які нововведення чекають на українців на прийомі у лікаря

13 березня набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України №157, підписаний 26.01.2018...

19/3/2018

Вилов риби в Україні: галузь повільно зникає

Обсяг вилову водних біоресурсів українськими рибалками із 1989 року скоротився в 11 разів: з 1,1 ...

6/3/2018

Футбольні фанати і політика: точки дотику

Фанати київського «Динамо» їздили в Афіни на недавній матч Ліги Європи з місцевим клубом АЕК і оп...

6/3/2018

Кого обманює Кабмін: мінімальна зарплата в Україні виросла разом із заборгованістю по її виплаті

Другий рік в Україні відбувається помітне зростання мінімальної заробітної плати на законодавчому...

27/2/2018