Середа, 25 квітня, 2018
КУРС НБУ
USD
26.17
EUR
31.97
RUB
0.424

Миротворці і дипломатія замість «Javelin»: як Захід допомагатиме Україні

передаст ли США Украине летальное орушие

Понад 3 роки триває збройний конфлікт на Донбасі. Незважаючи на неодноразові заяви президента Петра Порошенка про роль України як «передового поста на шляху російської агресії» в Європу і нерівну війну, яку веде країна з Російською Федерацією, Захід не поспішає допомагати в цій боротьбі зброєю, вважаючи за краще діяти більш м’якими дипломатичними методами.

Санкції та миротворці замість летальної зброї

Після анексії в 2014 році Російською Федерацією Кримського півострова, даний крок був однозначно засуджений світовою спільнотою і спричинив накладення санкцій з боку як міжнародних організацій, таких як НАТО, Євросоюз, Рада Європи, ООН, Світовий Банк, так і окремих держав, рекордсменами серед яких виявилися США, Канада і Україна.

Список санкцій поступово розширювався, будучи спрямований як проти фізичних осіб – державних чиновників, політиків і підприємців з РФ, так і проти російських компаній, обмежуючи першим фізичний в’їзд і можливість використання своїх активів і банківських рахунків, а компаніям ускладнили можливість брати кредити і використовувати технології. Особливо болісно санкції вдарили по російським компаніям нафтової і газової сфери, серйозно звузивши їх можливості залучати довгострокові і недорогі кредити на Заході, а також використовувати сучасні технології нафто- і газовидобутку.

Влітку 2017 роки після майже одноголосного, 98 голосів «за» зі 100, голосування Конгресу США за закон про введення санкцій проти Ірану, РФ і КНДР законодавчо були закріплені діючі санкції проти Росії. Також створювався механізм обов’язкового узгодження з конгресом можливого рішення президента США по ослабленню антиросійських санкцій. 2 серпня документ був підписаний президентом Дональдом Трампом.

Читайте также
Росія vs Україна: антиросійські санкції і їхнє майбутнє

Відповідно до прийнятого закону головними сферами, які підпали під дію санкцій, стали нафтова і фінансова. Так, американським і іншим компаніям заборонено продавати або здавати в оренду, надавати в лізинг товари, послуги, технології на суму понад 1 млн. дол. – одноразово і на суму понад 5 млн дол. – протягом року, які будуть використовуватися в будівництві російських експортно-орієнтованих газопроводів. Щодо фінансової сфери, то американським фірмам заборонено надання банківських послуг, позик на суму понад 10 млн дол., здійснення експортно-імпортних операцій щодо юридичних та фізичних осіб, які беруть участь в реалізації проектів російських газопроводів, вкладають великі суми грошей в економіку РФ, підривають кібербезпека, порушують права людини і беруть участь в поставках російського зброї в Сирію.

Санкції, крім іншого, спрямовані проти будівництва російського газопроводу «Північний потік-2», за яким паливо має поставлятися в Німеччину по дну Балтійського моря в обхід України та Польщі.

Всього ж під західними санкціями знаходяться близько 150 осіб і 40 компаній.

У свою чергу Україна вводить свої санкції проти російських компаній. Так Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ввело санкції проти 18 російських компаній. Однією з компаній, що потрапили під санкції, виявилося ТОВ «Южтранс» з міста Шахти Ростовської області. За даними «ЛІГАБізнесІнформ», «Южтранс» є одним з найбільших постачальників антрациту в Україну. Зокрема, воно постачає вугілля енергогенеруючої компанії «Донбасенерго», а також ряду українських металургійних і інших промислових підприємств.

Всього ж українські санкції проти Російської Федерації зачіпають майже 700 осіб і близько 300 компаній, у тому числі філії всіх російських державних банків.

Допомога Заходу – «Північний потік-2» та миротворці на Донбасі

Втім, у Російської Федерації вистачало і своїх адекватних заходів, які вони могли застосувати у відповідь на санкції. Першими в цьому списку стояли амбітне завдання щодо позбавлення України можливості транзиту російського газу до 2019 року і постійний тиск через надання допомоги самопроголошеним Луганській і Донецькій «народним» республікам.

В рамках стратегії на позбавлення України статусу транзитера російського газу в Європу РФ почала будівництво кількох трубопроводів в обхід України. Проте будівництво «Південного потоку» по дну Чорного моря до Болгарії було зупинено через невідповідність європейським законодавством у 2014 році, і йому на зміну прийшов газопровід по території Туреччини – «Турецький потік».

Друга нитка трубопроводу по дну Балтійського моря «Північний потік-2» на думку Єврокомісії, яка прозвучала 9 листопада, є марним для Європи проектом, враховуючи наявність вже існуючої добре розвиненої імпортної інфраструктури і зростаючої конкурентоспроможності поставок зрідженого природного газу. Також в Єврокомісії наголосили, що Євросоюз наполягатиме на збереженні транзиту російського газу через Україну.

9 листопада Пол Коркоран – головний фінансовий директор зареєстрованої в Швейцарії Nord Stream-2 AG повідомив, що будівництво трубопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) буде відкладено через заперечення з боку Данії.

За його інформацією, Данія готує поправки, що закривають для проекту територіальні води країни. Новий законопроект розширить перелік підстав, за якими данський уряд зможе відмовляти в дозволі на будівництво в своїх територіальних водах: до екологічних ризиків додадуться міркування національної безпеки.

Законопроект підтримують як уряд Данії, так і основні опозиційні партії країни. Він буде прийнятий в листопаді 2017 року і вступить в силу в січні 2018 року.

Що до Донбасу, починаючи з вересня, активно мусується питання введення миротворчої місії ООН: ідея, висловлена ​​президентом України Петром Порошенко, несподівано викликала підтримку РФ, яка ще взимку 2015-го заявляла про несвоєчасність таких дій. Більш того, президент Російської Федерації Володимир Путін доручив МЗС розробити проект резолюції на Генасамблеї ООН.

Втім, швидко з’ясувалося, що роль миротворців в Україні і РФ бачать зовсім по-різному: якщо українська сторона наполягає на розташуванні миротворців на лінії перетину ТСК і НВФ «народних республік», а також розміщенні миротворців на державному кордоні України та Росії; російська сторона бачила завдання миротворців більш обмеженими у вигляді охорони представників місії ОБСЄ в зоні конфлікту.

Своє бачення питання миротворців на Донбасі український президент виклав в ході засідання Генеральної асамблеї ООН 21 вересня. Уже тоді спостерігачі відзначили, що подібне бачення питання знайшло підтримку США, і спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер почав «човникові рейси» між президентом України Петром Порошенко і помічником президента РФ Владиславом Сурковим, котрий «курирує» самопроголошені республіки Донбасу. На думку експертів, кінцевою метою таких візитів повинно було стати узгодження позицій сторін і приведення їх до єдиного знаменника, але судячи з усього, успіхів у цьому напрямі досягнуто не було.

Нарешті, авторитетне американське видання The Wall Street Journal з посиланням на дипломатичні джерела в США і в інших західних державах повідомило, що США готуються в найближчі дні запропонувати Росії план з розміщення 20 000 миротворців ООН на всій території конфлікту в Україні. Пропозиція обумовлена в тому числі надією Парижа і Берліна, що президент РФ Володимир Путін дійсно готовий врегулювати конфлікт і шукає вихід з нього вихід.

Також за даними видання, адміністрація Трампа нібито схвалила поставки в Україну летальної зброї, включаючи протитанкові комплекси Javelin, хоча рішення про час початку їх поставок ще не прийнято і розглядається як «важіль» у врегулюванні ситуації навколо України. Однак в Білому домі інформацію про згоду на поставки зброї за даними РІА «Новости» вже спростували.

Одночасно з інформацією The Wall Street Journal з’явилася заява міністра закордонних справ Канади Христі Фріланд, опублікована на сайті МЗС Канади, про підтримку введення миротворців на Донбас.

«Наш уряд незмінно виступає за підтримку українського народу і територіальної цілісності. Ми засуджуємо анексію Криму Росією і постійну підтримку бойовиків на сході України. У всьому світі Канада веде переговори з низкою країн про життєздатність і корисність миротворчої та поліцейської місії в Україні », – йдеться в заяві Фріланд.

Летальної зброї не буде

Фактично з початку бойових дій постало питання про постачання летального зброї виробництва США і країн НАТО в Україну. Особливо мусувалося питання про постачання протитанкового ракетного комплексу «Javelin» в кількості 1200 одиниць, розмови про що йшли більше 2 років.

За час конфлікту Україна отримала військову допомогу у вигляді 6 радарних комплексів AN / TPQ-36 з дальністю виявлення цілей до 24 кілометрів, що дозволяє засікати важку артилерію, 10 радарних комплексів AN / TPQ-49, здатних засікати мінометні батареї на відстані 5-10 кілометрів , а також кілька сотень автомобілів «Хамви», медичне обладнання, комплекти індивідуального захисту – каски і бронежилети, прилади нічного бачення, обладнання для розмінування, обмундирування, засоби зв’язку продовольчі пайки та багато іншого. Але тільки не зброю.

Читайте также
«Північний потік-2»: ціна його закриття – українська ГТС

Останній раз питання про постачання США летального зброї Україні виникло в серпні, після візиту міністра оборони США Джеймса Меттіса до Києва і прийняття ним участі в святкуваннях, присвячених 26-й річниці Незалежності України.

«Ми дійсно, ще під час мого візиту (в США, – ред.) домовилися про те, що у нас буде дуже активний діалог щодо забезпечення оборонних можливостей України. Це стосується не тільки і не стільки поставки летального озброєння, а й забезпечення і збільшення оборонних можливостей (Збройних сил України, – ред.), включаючи і засоби радіоелектронної боротьби, засоби, які збільшують ефективність дій наших Збройних сил в оборонній сфері “, – повідомив після переговорів з Меттісом Петро Порошенко.

У свою чергу Джеймс Меттіс зазначив, що після повернення в США має намір рекомендувати «конкретні речі» американському керівництву про надання Україні летального озброєння, а поки що всі переговори мають конфіденційний характер, а також підкреслив, що міжнародному співтовариству необхідно продовжувати чинити дипломатичний тиск на РФ заради примусу її до виконання мінських угод. Цього ж будуть дотримуватися США і їх союзники.

Конкретні пропозиції Меттіса і переговори про забезпечення і збільшення оборонних спроможностей Збройних Сил України вилилося у виділення в схваленому проекті американського оборонного бюджету 350 мільйонів доларів як допомоги на забезпечення безпеки.

Для порівняння, в середньому щорічна військова допомога США Єгипту становить 1,3 мільярда доларів, Пакистану – 900 мільйонів доларів, не кажучи вже про Ізраїль (в середньому 3,8 мільярда доларів на рік за останні 10 років).

«У законопроекті санкціонується надання Україні летального озброєння для оборони. Також документ передбачає нові положення, які дозволяють використовувати кошти оборонного бюджету США на потреби реабілітації в медичних установах Сполучених Штатів поранених українських військовослужбовців, навчання і підготовку українських медичних експертів в цій сфері, а також для посилення спроможності повітряних і військово-морських сил нашої країни », – йдеться в повідомленні прес-служби українського посольства в США.

Яку саме летальну зброю за інформацією посольства України передбачає поставити США – невідомо, так само залишається питання чи буде воно взагалі поставлена і чи не стане альтернативою існуючим положенням речей, коли замість зброї Україна отримувала дипломатичну підтримку Заходу в питаннях газопроводів в обхід України або миротворчої місії на Донбасі.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Без талонів і медкарт: які нововведення чекають на українців на прийомі у лікаря

13 березня набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України №157, підписаний 26.01.2018...

19/3/2018

Вилов риби в Україні: галузь повільно зникає

Обсяг вилову водних біоресурсів українськими рибалками із 1989 року скоротився в 11 разів: з 1,1 ...

6/3/2018

Футбольні фанати і політика: точки дотику

Фанати київського «Динамо» їздили в Афіни на недавній матч Ліги Європи з місцевим клубом АЕК і оп...

6/3/2018

Кого обманює Кабмін: мінімальна зарплата в Україні виросла разом із заборгованістю по її виплаті

Другий рік в Україні відбувається помітне зростання мінімальної заробітної плати на законодавчому...

27/2/2018