Середа, 21 листопада, 2018

Вибори в «ЛДНР»: кому вони потрібні і що буде далі

Выборы в «ЛДНР»

11 листопада на окупованому Донбасі мають намір провести «вибори». Всі розклади вже відомі, на відміну від того, чим це може обернутися.

Вибори в «ЛДНР»: внутрішній розклад

У якості аргументу для проведення »виборів» окупанти використовували смерть ватажка »ДНР» Олександра Захарченка, вбитого вибухом у центрі Донецька 31 серпня. Псевдовибори призначили на 11 листопада.

Читайте також
Шахтарі йдуть під землю від боргів у галузі

У «ЛНР» після внутрішнього перевороту, що стався восени 2017 року, роль «керівника» з приставкою «в. о.» грає колишній міністр держбезпеки» Леонід Пасічник. У «ДНР» з тією ж приставкою зараз править колишній «голова народної ради» Денис Пушилін, який представляв окуповану частину Донецької області на Мінських переговорах.

Якщо в »ЛНР» за рік все вже »заточилося» під Пасічника, то в »ДНР» єдиноначальність Пушиліна припала до смаку далеко не всім. Йому згадували минуле МММщика, дорікали неучастю в бойових діях. Але російські куратори до виборів не підпустили нікого, хто міг би скласти Пушиліну хоч якусь конкуренцію.

Журналіст і блогер Денис Казанський, коментуючи зачистку конкурентів Пушиліна, зазначав: «Адже рівно цього з самого початку і хотіли. Коли чотири роки вбивали і катували людей в підвалах, в тому і числі і своїх соратників, дурників, які повірили в Новоросію – це що було? Коли били дубцем, різали ножами в мирному місті прихильників України, це що було? Хіба не Північна Корея? Чомусь всі любителі сталінщини і чорносотенства завжди переконані, що репресувати, бити і садити в тюрми будуть когось іншого, а не їх. Але ні. У тоталітарних утвореннях все однаково безправні. Сьогодні ти лідер, а завтра ворог народу … що хотіли, то й отримали. Російський світ – він такий».

У підсумку – як у Пушиліна, так і у Пасічника в конкурентах залишилася жменька псевдоконкурентів з розряду «ніхто і кликати їх ніяк».

»Даремно ми критикуємо ці вибори – ті були точно такими ж – говорить екс-голова »радбезу ДНР», ватажок батальйону »Восток», переформатованого в об’єднання »Патріотичні сили Донбасу» Олександр Ходаковський, не допущений до псевдовиборів в »ДНР». – Точно так само оголосили список, точно так само призначили заздалегідь переможця… Що і чому в нас змінилося, що ті вибори ми прийняли без будь-яких питань, хоча чітко розуміли, що вони постановочні, а ці не хочемо? Насмілюся припустити – надія була, пієтет був перед вершителями процесів. Зараз, судячи зі спостережень, і того, і іншого різко поменшало … Критики заслуговує на те, що призвело до зміни нашого ставлення і до виборів, і до подій в цілому. А тут і внутрішні, і зовнішні причини. У тому числі і в нас самих».

Вибори в «ЛДНР»: підготовка до шоу

Незважаючи на явну фарсовість того, що відбувається, до «виборів» готуються серйозно. За даними української розвідки, «ДНР» і «ЛНР» проводилися навчання «підрозділів МВС» з формування «загонів територіальної оборони», організації охорони та оборони державних будівель і установ, протидії і наведення порядку в разі виникнення масових заворушень, а також локалізації надзвичайних ситуацій на об’єктах критичної інфраструктури.

Читайте також
Підсумки жовтня в зоні ООС: повітряні битви і нові жертви

Речник Міністерства оборони України Дмитро Гуцуляк з посиланням на Головне управління розвідки зазначає, що російські окупаційні адміністрації мають намір залучити всіх незаконно прибули на територію України військовослужбовців ЗС РФ, громадян Росії, до участі у «виборах» 11 листопада, включивши їх в число виборців, як місцевих мешканців, прописаних за адресами військових частин. Голосувати військові, до речі, вже почали достроково.

За даними української розвідки, російські політтехнологи розгорнули в місцевих ЗМІ масштабну пропагандистську кампанію на підтримку певних Росією кандидатів. А кадрові російські офіцери нібито активізували агітацію за підтримки «потрібних кандидатів», шляхом впливу на сім’ї найманців з числа місцевих жителів.

Окупований Донецьк заполонили білборди з «ликом» Пушиліна. У соцмережах обурюються, що деякі з них примудрилися купчасто розмістити на відрізку вулиці довжиною в 50 метрів.

Вибори в »ЛДНР»: світовий тиск

Експерти відразу заявили, що затвердження дати виборів в Донецьку і Луганську варто розглядати як шантаж Києва з боку Москви. Одні стверджували: в Кремлі побоюються, що Верховна Рада може не продовжити прийнятий у 2014 році (як складова частина Мінських угод) закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Інші підкреслювали: саме цього Росія і домагається, щоб звинуватити потім Україну в зриві «Мінська». А призначення псевдовиборів – червона ганчірка для українських політиків, щоб не пролонгували «особливий статус».

Нагадаємо, що згідно з документом, дії якого минав 17 жовтня, особливий статус, що включає і проведення виборів тимчасово непідконтрольних територіях, може вступити в силу лише після виконання цілого набору умов. У тому числі – припинення обстрілів і виведення з псевдореспублік незаконних збройних формувань.

Однак 4 жовтня Рада пролонгувала дію закону до кінця 2019 року.

І тепер вже кивати на Київ, який »вбив» Мінські домовленості не вийде.

Спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер, вітаючи пролонгацію закону, зазначив, що Росія повинна відмовитися від «бутафорських виборів в контрольованій нею частини Донбасу». В аналогічному ключі висловилися Київ, Канада, представники ЄС. 30 жовтня перед засіданням Радбезу ООН вісім країн-членів Європейського Союзу в ООН закликали Росію зупинити підготовку до незаконних виборів на окупованій частині Донбасу.

Цей заклик повторили канцлер Німеччини Ангела Меркель під час візиту до Києва 1 листопада, а також спецпред ОБСЄ на переговорах у Мінську Мартін Сайдик 6 листопада.

Вибори в «ЛДНР»: провести не можна скасувати

Читайте також
Ізоляція Росії та підтримка України: підсумки засідання Радбезу ООН

Кремль, який прекрасно знає, що згідно з 4-м і 12-м пунктами «Мінська» вибори на тимчасово окупованому Донбасі повинні проходити за українським законодавством і під контролем міжнародних спостерігачів, у разі проведення цих виборів (від яких він вже навіть не намагається відсторонитися) виходить порушником угод.

І все ж Росія йде на загострення. І хоч представники її Центрвиборчкому вже заявили, що не спостерігатимуть за «виборами» 11 листопада в «ЛДНР», всі прекрасно розуміють, хто стоїть за цим шоу.

Заступник Постійного представника Росії при ОБСЄ Дмитро Балакін повторив мантру, раніше озвучену постпредом РФ при Радбезі ООН Василем Небензею: »У Донецьку і Луганську просто не залишалося іншого варіанту крім як призначити вибори з метою уникнення «вакууму влади» і забезпечення нормальної життєдіяльності регіону в умовах триваючої блокади і загроз з боку київської влади».

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков визнав, що Росія має вплив на «керівництво» нібито народних республік. Але воно, за словами глашатая Кремля, небезмежне. При цьому Пєсков підкреслив, що для РФ «надзвичайно важливо» те, хто керуватиме «республіками».

Політолог Олексій Чеснаков, який працює в команді помічника президента Росії Владислава Суркова, заявив минулого тижня, що ніхто вже не буде прислухатися до думки противників проведення виборів в ОРДЛО. Мовляв, час пішов, машина запущена, люди готові.

Чеснаков запевняє, що в комплексі заходів з виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 року немає ніяких заборон на проведення виборів в »ЛДНР». Спікер Генштабу ЗСУ Влад Волошин зазначає: «В чергове перечитав текст Мінських домовленостей, підписаних 12.02.2015. Мене цікавило, чи є хоч якась «лазівка», яку Росія хоче скористатися, щоб провести 1 листопада вибори на окупованих територіях». Лазівок таких немає.

Вибори в »ЛДНР»: навіщо вони РФ

Головні причини, що спонукають Росію йти на загострення з «донбаськими виборами» – нова спроба легітимізації псевдореспублік і розхитування ситуації на решті частини України.

Читайте також
Конфлікт на Сході України: скандал з інтерв’ю Олександра Хуга та його наслідки

Як пояснює оглядач редакції «Донбас. Реалії» української служби Радіо Свобода Андрій Діхтяренко, зараз Донбас набагато важливіший для Росії в якості внутрішнього фактора дестабілізації ситуації у великій Україні. «Не будемо забувати про те, що зараз Україна перебуває в передвиборному періоді, коли численні політичні сили, в тому числі нові, намагаються прорватися у верхівку влади в країні, – зазначає він. – З одного боку, на підконтрольних територіях грають у вибори, фактично шантажують Київ тим, що ще трохи, і ми тут розіграємо абхазький сценарій, увійдемо до складу Росії. І паралельно з цим йде гра у відкритість до реінтеграції – назад в Україну. Мені здається, основне поле битви буде на великій Україні».

Аналітик Олександр Кочетков також вважає те, що відбувається одним з елементів спланованої Кремлем операції із заштовхування »ЛДНР» з особливим статусом в тіло України. Саме тому, пояснює експерт, були усунені одіозні Захарченко і Плотницький, а поставлені менш дратівливі Пушилін і Пасічник. Яких теж можуть у будь-який час поміняти на більш схожі фігури для прямих переговорів, до яких Москва схиляє Київ. Паралельно Росія і захід намагатимуться знайти більш поступливих персон в українській владі, зазначає Кочетков.

Вибори в «ЛДНР»: ймовірні наслідки

Явний саботаж Росією Мінських угод може призвести до нового витка ескалації і посилення антиросійських санкцій. Про це говорять українські дипломати на всіх майданчиках. Перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко переконана, що Кремль, заявивши про готовність визнати вибори в ОРДЛО, фактично видав «мандат на війну» своїм маріонеткам. «Світ повинен відреагувати не занепокоєнням, а посиленням санкцій проти РФ», – закликає Геращенко.

Втім, політолог Дмитро Снєгирьов вважає, що з боку Заходу не буде жорстких дій щодо Росії. «Путін знову відкрито почав ядерний шантаж, відзначаючи, що Росія, незважаючи на непрацюючу економіку, залишається однією з найбільших ядерних держав. Ніхто в Європі не хоче посилення протистояння», – пояснює він. І нагадує недавню заяву екс-посла США в Україні Джона Гербста, який визнав, що американці не готові піти на війну з Росією заради України.

Не буде, на думку Снєгірьова, і особливих змін на Донбаському фронті. Кремль чітко дав зрозуміти, що чекатиме результатів виборів в Україні. А вже потім вирішувати, що робити з ОРДЛО.

А ось у звичайних жителів окупованого Донбасу, які стали заручниками конфлікту, проблеми можуть виникнути. У соцмережі вже потрапили розміщені в Луганській області на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» інформаційні білборди СБУ, попереджають громадян про відповідальність за участь у «виборах ЛНР». І хоч в СБУ відхрестилися від плакатів (мовляв, це справа рук волонтерів), шум пішов чималий.

Читайте також
Боротьба за «Наш край» загострюється: чому політпроект привертає до себе стільки уваги

Заступник міністра тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) Георгій Тука запевняє, що МінТОТ не ініціюватиме скасування соціальних виплат голосуючим на «виборах ЛДНР». Але уточнює, що є «інші організації, у яких є повноваження» використовувати інформацію про тих, хто голосував. «Як вони її будуть використовувати – це вже на їх розсуд», – підкреслив заступник міністра.

Глава Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, головний редактор інтернет-видання »ОстріВ» Сергій Гармаш зазначає, що поки з нашого боку йдуть подібного роду загроза, з протилежної по домівках ходять »агітатори» і попереджають: ті, хто не прийде на вибори, будуть позбавлені пенсій і покарані на роботі.

»Люди опинилися в лещатах, – підкреслює Гармаш. – Такі погрози – хороший м’яч на полі російських пропагандистів. Тепер люди будуть боятися звільнення Донбасу Україною, тому що їм, нібито, тоді доведеться відповідати за участь у виборах як за держзраду. Чи ми не зацікавлені в лояльності населення, за яке, нібито, боремося?»

Координатор групи «Інформаційний опір» Юрій Карін вважає, що списки людей, які проголосували на так званих «виборах», точно потраплять в СБУ, а потім і в українські ЗМІ. На підтвердження своїх слів він наводить приклад списки виборчих комісій, сформованих угрупованням «ДНР» в Донецьку, які вже опубліковані українськими блогерами.

Таким чином, від псевдовиборів найбільше постраждають:

– жителі окупованого Донбасу, яких продовжать використовувати як розмінну монету всі учасники цього геополітичного конфлікту;
– ті, хто виступає за якнайшвидшу реінтеграцію тимчасово непідконтрольної частини регіону (чергові «вибори» її точно не наблизять, хіба що за планом Кремля, а це загрожує потрясіннями для всієї України);
– росіяни – і якщо санкції посилять, і у зв’язку з тим, що гроші з російського бюджету продовжать вбухувати в «ЛДНР».

Хто точно переможе – так це «партії війни» по обидві сторони лінії розмежування і кордонів, а також прихильники «замороженого конфлікту».

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Нові містобудівні норми: чи зміниться щось в Україні

Осінь 2018 року стала досить насиченою для українців в плані нововведень. Серед останніх варто до...

12/10/2018

Продаж «Кузні на Рибальському»: афера чи угода року

Президент анонсував продаж свого столичного активу – заводу «Кузня на Рибальському». Новим власни...

12/10/2018

Судова реформа в Україні: зарплати, кадри, рішення

Стан судової системи в Україні довгі роки викликає постійні нарікання українців і часто вони біль...

11/10/2018

Вибори-2019: Андрій Садовий вирішив податися президенти

В полку кандидатів у президенти України прибуло: слідом за мером Глухова Мішелем Терещенко про св...

10/10/2018