Середа, 25 квітня, 2018
КУРС НБУ
USD
26.17
EUR
31.97
RUB
0.424

Політичні підсумки 2017: прорив на зовнішній арені і застій всередині країни

политические итоги 2017

З точки зору політичних підсумків року, що минає, Україна не може похвалитися радикальними змінами, рівними 2014-го року, що, втім, швидше за все і на краще. Безсумнівним успіхом можна вважати досягнення в зовнішньополітичній діяльності, правда наскільки вони поліпшать внутрішню ситуацію в країні сказати складно.

Політичні підсумки 2017: безвіз і летальна зброя

Безперечними успіхами 2017 року, які українці чекали мінімум 3 роки, стали надання безвізового режиму з Європою влітку 2017 року і згода США, а також Канади на поставку летальної зброї в Україну.

Відмова від євроінтеграції і безвіза були одними з перших і головних причин невдоволення, що призвели врешті-решт до Майдану і зміни президента в лютому 2014 року. Саме тому безвізовий режим з Європою був у багатьох відношеннях питанням принципу, який повинен був отримати позитивне рішення. Нарешті, з 11 червня безвізовий режим був наданий, і українці стали обзаводитися біометричними паспортами для полегшення поїздки в Євросоюз.

Мабуть, особливо сильно безвізовому режиму зрадів президент України Петро Порошенко, який неодноразово заявляв, що його «ось-ось» введуть і навіть називав точні дати, що опинялися потім невірними. Тепер він може викреслити одну з головних своїх обіцянок зі «списку» невиконаних.

Такою же «справою принципу» загалом було і питання надання летальної зброї. Не втомлюючись заявляти про те, що Україна виявилася на передовій боротьби демократії з тиранією в особі РФ і до цієї боротьби прикуті погляди всього світу, президент Петро Порошенко на жаль нічим по-справжньому своїх слів підтвердити не міг. Кредити МВФ, які потрібно було повертати з відсотками, на таке підтвердження не тягнули, фінансова допомога була в цілому досить невеликою і недостатньою, а деякі транші і зовсім стали затримувати.

Але найобразливішою була відмова Трампа надати летальну зброю, що автоматично робило сумнівними твердженнями про «стратегічне партнерство» між Україною і США, адже своїм союзникам американці щедро надавали військову допомогу на сотні мільйонів доларів: Пакистан – 900 мільйонів доларів на рік, Єгипет – 1, 3 млрд. дол., Ізраїль – в середньому понад 3 млрд. дол. щорічно.

І ось нарешті в листопаді-грудні Конгрес, а потім і президент США Дональд Трамп прийняли рішення про виділення Україні летальної зброї оборонного призначення на суму 350 мільйонів доларів. Також і Канада не виключила поставок летальної зброї в Україні.

анализ событий 2017 политика

До успіхів можна віднести і запровадження, а також продовження санкцій проти РФ, втім, участь в цьому української сторони є досить незначною.

Політичні підсумки 2017: антикорупційний провал

Але якщо зовнішньою політикою президент має право пишатися, то з іншою основною вимогою Майдану зразка 2014 року – боротьбою з корупцією, все йде з точністю до навпаки. Більш того, багато хто навіть вважає, що корупція в часи президента Петра Порошенка лише виросла й утомлений з нею боротися гарант по мудрому завіту її просто очолив, діючи через «сірих кардиналів» Ігоря Кононенко та Олександра Грановського.

Найбільш наочно це можна простежити в ході «епопеї» з Національним Антикорупційним Бюро України »: створений на кошти Європи і США незалежний орган розвинув бурхливу діяльність, затримуючи високопоставлених чиновників, народних депутатів і колишніх нардепів. У списку «трофеїв» НАБУ очільник ДФС Роман Насиров, нардеп Олександр Розенблат, екс-нардеп Микола Мартиненко та інші.

Правда незважаючи на гучні затримання судовими вироками НАБУ похвалитися не може. Голова Бюро Артем Ситник звинувачує в цьому парламент і президента, які так і не спромоглися створити спеціалізований Антикорупційний суд. Правда президент нарешті подав у ВР відповідний законопроект, але його текст уже був розкритикований українським представництвом організації Transparency International, яка рекомендувала відкликати документ і доопрацювати.

Але головним мінусом стала відкрита «війна» між НАБУ і Генеральною прокуратурою України, очолюваної креатурою президента Юрієм Луценком. У листопаді сторони обмінялися «люб’язностями» у вигляді відкритих на глав відомств кримінальних справ.

Читайте також
Новорічна провокація Кремля в Україні

В кінці листопада ГПУ і зовсім затримало агента НАБУ, звинувативши його в дачі хабара першому заступнику голови Державної міграційної служби Діні Пимаховій. У самому бюро стверджували, що це була спецоперація, яку зірвала ГПУ.

Чи варто дивуватися, що за підсумками року боротьба з корупцією стала самим «слабким» місцем президента Петра Порошенка.

Політичні підсумки 2017: прорив Саакашвілі

Хто безперечно може занести собі 2017-й рік в актив, так це екс-президент Грузії, екс-глава Одеської ОДА та вже екс-громадянин України Михайло Саакашвілі.

Почавши свій шлях в українську політику з критики президента Петра Порошенка, створення своєї політичної сили «Руху нових сил» і лайки з міністром юстиції Павлом Петренком, влітку Михайло Саакашвілі був позбавлений українського громадянства, але вже у вересні повернувся в Україну, силою прорвавшись через україно- польський кордон.

«Сівши» на свою улюблену антикорупційну тему, Михайло Саакашвілі почав серію акцій і мітингів проти влади Петра Порошенка і «бариг при владі». У ЗМІ заговорили про черговий Майдан і спроби зміни влади.

Про те ж очевидно подумали і у владі, в грудні зробивши дві спроби затримати Михайла Саакашвілі – перша закінчилася зіткненнями прихильників колишнього одеського губернатора з Національною поліцією і його звільненням.

Друга спроба за допомогою СБУ виявилася вдалою і 8 грудня Михайло Саакашвілі опинився в СІЗО. У ГПУ звинуватили Саакашвілі в зв’язках з колишнім українським олігархом Сергієм Курченком, котрий, нібито, фінансував акції опозиції проти Петра Порошенка і навіть представили аудіо переговорів «змовників».

Втім, в суді доказам генпрокурора не повірили і вже 11 грудня Саакашвілі опинився на волі.

17 грудня прихильники Саакашвілі штурмували Жовтневий палац в Києві, щоб організувати там штаб революції, чим, правда, собі більше нашкодили. Після цього екс-президент Грузії звинуватив у трагедії деяких провокаторів і закликав прихильників утриматися від агресивних дій, що призвело до затишшя на «внутрішньому фронті».

На думку політолога Вадима Карасьова, зусилля Михайла Саакашвілі привели до того, що у велику українську політику повернулася так звана вулична політика, перетворивши останнього в лідера вуличної опозиції. За прогнозом Карасьова в перспективі, це загрожує владі виступами незадоволених.

Так чи інакше Михайло Саакашвілі стане далеко не останнім чинником на майбутніх парламентських і президентських виборах.

Політичні підсумки 2017: підготовка до другого терміну Порошенка

Про що з усією виразністю показав 2017-й рік, так це про президентські амбіції нинішнього голови держави Петра Порошенка на другий термін. Причому виконання цього завдання для нього ускладнюється наявністю конкурентів, в число яких крім уже «традиційної» Юлії Тимошенко відносять міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і навіть президентську креатуру на чолі ГПУ Юрія Луценка.

Читайте також
Летальна зброя йде в Україну

Полегшують ситуацію конкурентам і відсутність значних проривів у внутрішній політиці з навпроти, величезною кількістю критики – за корупцію, непопулярні реформи, падіння добробуту, інфляцію та інше – список можна продовжувати досить довго.

У подібній ситуації президент намагається переключити свою увагу на внутрішньополітичну ситуацію та поліпшити ставлення народу до себе, адже безвізовий режим для більшості українців все ж не є настільки вже конче необхідним.

Звідси зовсім не дивні соціальні ініціативи президента, що почалися ще в 2016 році, як-то підвищення мінімальної заробітної плати з 1600 до 3200 гривень з 1 січня 2017 року і пропозиція підняти її в 2018-му до 4100 гривень, перерахунок пенсій для 5 мільйонів пенсіонерів, постійні заяви про зростання ВВП, нехай і всього на 2%.

Для змучених постійним зростанням тарифів на ЖКГ українців 2017-й рік став роком перепочинку, коли не виросла ціна на газ, а значить на опалення і гарячу воду, також неспроста. Втім, навряд чи утримувати їх вдасться і в 2018-2019 роках.

Правда, всі ці очікування поки виявилися спростовані результатами виборів в об’єднані територіальні громади 29 жовтня: 24,9% депутатів місцевих рад ОТГ виявилися безпартійними, серед сільських та селищних голів безпартійних і зовсім виявилося 53,2%.

Таким чином наявні втома і зневіра українців політикам і політичним партіям, що значно ускладнює завдання останнім як на парламентських, так і на президентських виборах, і тим сильніше буде сутичка за електорат. А значить, нудьгувати точно не доведеться.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Без талонів і медкарт: які нововведення чекають на українців на прийомі у лікаря

13 березня набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України №157, підписаний 26.01.2018...

19/3/2018

Вилов риби в Україні: галузь повільно зникає

Обсяг вилову водних біоресурсів українськими рибалками із 1989 року скоротився в 11 разів: з 1,1 ...

6/3/2018

Футбольні фанати і політика: точки дотику

Фанати київського «Динамо» їздили в Афіни на недавній матч Ліги Європи з місцевим клубом АЕК і оп...

6/3/2018

Кого обманює Кабмін: мінімальна зарплата в Україні виросла разом із заборгованістю по її виплаті

Другий рік в Україні відбувається помітне зростання мінімальної заробітної плати на законодавчому...

27/2/2018