Середа, 12 грудня, 2018

Нацбанк «стискає» кредитний ринок і прогнозує високу інфляцію в Україні

Нацбанк инфляция

Національний банк визначив нові облікові ставки і рівень прогнозованої інфляції. Попереду – скорочення ринку кредитів і очікування росту інфляції в Україні.

Говорити про процентні ставки в Єврозоні і порівнювати їх з українськими нерозумно і безглуздо. Рівень облікової ставки Нацбанку – магічна формула, що приводить заціплює ринок або навпаки, розкриває його можливості. Українець, який вперше оцінює умови і ставки споживчого кредитування за межами країни, переходить у стан емоційного шоку. Ще більше дивує те, чому такі захмарні рівні встановлює головний фінансовий регулятор країни, а його підтримують чимало політиків та економістів.

Із 26 січня нинішнього року Національний банк України встановив нову відсоткову ставку для комерційних банків – 16%. У країнах ЄС цей показник не перевищує 0%, а в нашій країні цифра продовжує рости. Для звичайних громадян, як і для невеликого бізнесу, вона нічого доброго не принесе. Хіба що вдасться прослизнути між небезпекою скотитися в непомірні борги і примарною надією стабільності.

Читайте також
В яких регіонах України жити найдешевше

Інфляція в Україні активно зростає

Нова облікова ставка досягла рекордної позначки в 16%. Так Нацбанк вирішив боротися з інфляцією. Офіційна версія необхідності такого кроку – знизити «розігрів» економіки і споживчого ринку. Все через бажання зміцнити гривню і стабілізувати її. А ще виконати політичне завдання: перетворити національну валюту і її курс на інструмент стійкості економіки, але інфляція руйнує ці плани. Нацбанк чесно визнав основні проблеми, які виникли на шляху відновлення оптимістичного торішнього настрою і показників розвитку.

Експерти окреслили основні інфляційні ризики та причини, за якими регулятор вирішив «закручувати» ринок непомірними процентними ставками.

Існує кілька причин ослаблення національної валюти і погіршення інфляційного прогнозу, вони цілком реальні і з ними важко не погодитися.

Основною причиною названо рекордне зростання цін на товари у продуктовому наборі українців, у тому числі на м’ясо і молоко. Держстат продемонстрував невтішні підсумки 2017 року, де витрати на виробництво сільгосппродукції виросли більш ніж на 21%. Ціни на технічні ресурси, необхідні для вирощування рослин і виробництва с/г продукції підскочили на 24,6%.

Нові соцстандарти, у тому числі ті, що підтяглися до інфляційного зростання зарплати та соціальних виплат, вплинули на зростання цін в обмінниках. Зарплати теж підросли. Статистика свідчить, що в кінці минулого року середня зарплата досягла «магічної» цифри – 8777 грн. Це майже на 2800 грн. більше, ніж на початку минулого року. При цьому в столиці середня зарплата складає 14 тис. грн., а в регіонах показник був не вище 9 тис. грн.

Нацбанк звинувачує в інфляції затримку підписання договорів щодо співробітництва з МВФ. Через це економіка країни стає занадто «вразливою» і «тисне» на курс гривні, знижуючи потенційний інвестиційний портфель.

политика Нацбанка Украины

Нестабільні ціни на внутрішньому валютному ринку і очікування підвищення вартості товарів, разом із зростанням цін на паливо, також є причинами інфляції.

Як Нацбанк буде «душити» інфляцію в Україні

Регулятор звернувся до старої системи стримування цін монетарними механізмами. Для цього кредитний і споживчий ринок вирішили знову «стиснути» і запуститься механізм підвищення облікових ставок. Що з цього вийде? Прогноз логічний: ціни на продукти повинні припинити зростання, імпортування «зайвих» грошей припинитися. Підсумковий показник повинен повернутися до 5,8% інфляційного росту.

У той же час, Нацбанк цілком обґрунтовано говорить про складну кредитну перспективу, уточнюючи, що «відновлення кредитування буде повільним». Активність реального сектору економіки почне падати, оскільки це прямо випливає з бажання «затиснути» інфляцію зниженням попиту. М’який натяк на падіння показників або, принаймні, їх утримання на колишньому рівні, простежується і в прогнозах щодо зниження ВВП у 2019-2020 рр. Але зростання економіки все ж очікується, слабке і не таке, яке хотілося б бачити – 3,4%. Хоча і це дуже оптимістичний прогноз.

Бізнесу пропонується спрямувати усі свої зусилля на експорт, який виявиться порятунком для внутрішньо-економічної ситуації. Передумови для цього є – загальний експортний баланс збільшився на 19% і склав майже 40 млрд. дол..

Надії знову на МВФ і структурні реформи. А ще вся справа, на думку Нацбанку, в позитивній динаміці на зовнішніх ринках.

Читайте також
Індекс Біг-Мака: долар в Україні має коштувати втричі менше

Інфляція в Україні значно зросла, що далі

Існують великі сумніви, що прогноз уряду, закладений в бюджеті і оформлений Нацбанком у вигляді інфляційних очікувань, стане реальністю.

Попередні прогнози і спроба послабити тиск на валютному ринку виявилися малоефективними. Ринок «розігрівся» і перевершив усі найсміливіші прогнози експертів: інфляція виросла до рекордного показника в 13,7% за підсумками 2017 року. А це майже в два рази вище того, що планували – 8%.

Експерти пропонують своє бачення інфляційного зростання.

У цьому винен не стільки споживчий попит і зростання цін на продукти, скільки зростання зарплат і пенсій. Вони і вплинули на ціни. У людей стало більше грошей, але не більше можливостей. Ринок миттєво відреагував не стільки на посуху і коливання валюти, скільки на реальне збільшення соціальних стандартів і обіцянку зробити їх ще вище. Вічний двигун інфляції – рівень зарплати і пенсії – запрацював. Забезпечити цю масу урядових обіцянок грошима, поки не вдається так успішно, як обіцяли ці гарантії.

Уряд, швидше за все, вирішив йти на дуже ризикований крок. В 2019-2020 рр. планується максимальне зростання виплат за зовнішніми позичаннями. Тобто, доведеться платити чималі суми за отримані раніше кредити і невідомо, чи вдасться відстрочити виконання цих зобов’язань або пом’якшити їх. Про це уряд, звичайно ж знає. Але єдиним шансом не скотитися до банкрутства залишається спроба зіграти ва-банк. Наприклад, розвивати економіку вливанням бюджетних ресурсів і залученням зарубіжних інвестицій. Якщо в Україну завозитимуть все більше валюти, інфляційний тиск буде падати, а позитивний баланс зростатиме.

Читайте також
Експорт з України стрімко зростає: чому продають більше, а прибутку менше

Інфляція в Україні: ризики та майбутнє

До кінця фінансового року, уряд частково підтвердив озвучені версії розвитку подій. Згідно зі статистичними даними, державний сектор став активним гравцем на інвестиційному ринку і залучив близько 2 млрд. дол. інвестицій за рік. Якщо врахувати, що Україна за 2017 рік офіційно залучила 6,4 млрд. дол., сума стає значною – майже 30% всього ринку. Поки це не структурні інвестиційні проекти, але це може впливати на життя країни. Мабуть це і багато іншого, у тому числі зниження фіскального тиску за окремими напрямами, і є ризикованою спробою отримати позитивний результат у непростій ситуації. В принципі, це схоже на дії головного менеджера Кабміну, який пройшов школу великого бізнесу.

Чи призведе така політика до успіху? Сказати поки складно, тим більше, що ситуація розвивається дуже динамічно. Але те, що МВФ підтвердив плани про подальшу співпрацю, поки знизить градус невпевненості внутрішніх інвесторів, а може і позитивно вплине на приплив капіталу іноземних компаній.

Швидше за все, і в Кабміні, і на Банковій, усвідомлюють ризики, які зараз з’явилися у конкретних політиків, які приймають економічні рішення, в тому числі щодо приборкання інфляції.

У 2018 році необхідно зробити якийсь прорив в економіці, щоб домогтися хоча б мінімального запасу міцності. Це останній перепочинок перед рішучим переходом до нових фінансових реалій. Починаючи з 2019 року, доведеться віддавати борги і відчайдушно битися за місце під сонцем. Експорт товарів у країни ЄС має стати ключем до вирішення проблеми економічної стабільності. Але це станеться тільки тоді, коли судова система і політична ситуація будуть гарантувати якість прийнятих рішень. Поки цієї впевненості немає, реальним способом виживання залишається надія на багатий ринок Європи, США і Канади. Якщо, звичайно, бізнес зможе зацікавити своєю продукцією зарубіжних партнерів. Вічних кредитів МФВ не буває і про це влада теж, напевно, знає.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Нові містобудівні норми: чи зміниться щось в Україні

Осінь 2018 року стала досить насиченою для українців в плані нововведень. Серед останніх варто до...

12/10/2018

Продаж «Кузні на Рибальському»: афера чи угода року

Президент анонсував продаж свого столичного активу – заводу «Кузня на Рибальському». Новим власни...

12/10/2018

Судова реформа в Україні: зарплати, кадри, рішення

Стан судової системи в Україні довгі роки викликає постійні нарікання українців і часто вони біль...

11/10/2018

Вибори-2019: Андрій Садовий вирішив податися президенти

В полку кандидатів у президенти України прибуло: слідом за мером Глухова Мішелем Терещенко про св...

10/10/2018