П'ятниця, 21 вересня, 2018

Перспективи розвитку зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

ЗТС Украина-ЕС

1 січня 2018 виповнилося рівно 2 роки з моменту запуску зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Вільна торгівля на європейському ринок

На економічний розділ угоди про асоціацію між Україною та ЄС покладалися великі надії. В Єврокомісії неодноразово заявляли, що зі створенням зони вільної торгівлі в Україні з’являться передумови для стабілізації економіки, а також стимули до впровадження реформ, залучення іноземних інвестицій та викорінення корупції. Брюссель підкреслював, що українські підприємства отримають стабільний і передбачуваний доступ до 500-мільйонному європейського ринку, а західні підприємства зможуть отримати вигоду з більш легкого доступу на український ринок. У Києві відчували щиру надію на перспективу експорту товарів до Європи у зв’язку з погіршенням відносин з РФ, які після початку дії угоди обернулися введенням двостороннього ембарго на продовольчі товари.

Підписавши договір, наш уряд зобов’язався впроваджувати євронорми, доводити рівень продукції до стандартів ЄС, знімати бар’єри для торгівлі європейських компаній в країні тощо. За даними Українського центру європолітики, Україна повинна була наблизити у вітчизняному законодавстві до європейських норм близько 58 зобов’язань в секторах електрики, навколишнього середовища, публічних закупівель. Станом на 2017 рік із загального списку виконано всього 9 зобов’язань, 41 знаходилося в процесі, а ще 8 зовсім не адаптувалися.

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України підрахували, що в результаті зменшення та скасування мит з ЄС українські експортери будуть економити 487 млн. Євро щорічно, проте в реальності ця цифра виявилася завищеною майже в два рази.

ЗТС Украина ЕС

Світова практика впровадження ЗВТ

Згідно з визначенням, зона вільної торгівлі являє собою особливий тип міжнародної інтеграції, при якому в країнах-учасницях скасовуються мита, податки і збори, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі. ЗВТ є наступним етапом інтеграції після преференційних угод. Подібні освіти функціонують по всьому світу.

Бажання поліпшити торговельні відносини з сусідами, не зашкодивши при цьому власному виробникау сильно уповільнює процес створення зони вільної торгівлі. Наприклад, перші кроки до ЗВТ між країнами СНД, до складу якого до 1 січня 2016 року входила і Україна, були зроблені майбутніми країнами-учасницями ще в 90-х роках, а остаточний договір був ратифікований тільки в 2012. Те ж саме можна сказати і про ЗВТ між Сполученими Штатами Америки, Канадою і Мексикою (НАФТА). Незважаючи на те, що відповідна угода набула чинності в 1994 році, більшість мит (крім борошна, яєць, цукру і молочної продукції) було скасовано лише в 2008. До речі, недавно Дональд Трамп заявив, що Америка не досягла намічених цілей і тому залишає НАФТА.

Митно-безмитна зона торгівлі

За фактом, двері європейського ринку прочинилися для України ще в квітні 2014 року, коли українські виробники отримали на ринку Євросоюзу ряд автономних преференцій. З 27 запропонованих категорій товарів українські виробники використовували можливості на 100% всього за 10 позиціями, включаючи кукурудзу, пшеницю, мед, соки, томатну пасту, ячмінну крупу і муку. З набуттям чинності угоди про зону вільної торгівлі цей список був розширений до 36 категорій, але сам принцип квотування товару, що ввозиться нікуди не подівся.

Читайте також
Goldman Sachs назвав 14 компаній, акції яких принесуть небувалий прибуток в 2018 році

Варто відзначити, що після вичерпання квоти на певну категорію товару, продовжувати поставляти продукцію можна, але вже оплачуючи встановлене європейським законодавством мито. Наприклад, митна ставка ЄС на пшеницю становить 95 євро за тонну, ячменю і часнику – 93 євро / тонна, мито за тонну вівса – 89 євро, ставка на яблучний сік – 36,5% + 121 євро за тонну. Найменше беруть на європейській митниці за провезення 1 тонни кукурудзи – всього 5,35 євро. Мабуть саме тому в 2017 Єврокомісія не заперечувала проти підвищення квоти на півмільйона тонн цієї продукції, що, втім, не завадило Мінагрополітики України виставити це, як велике досягнення вітчизняної дипломатії.

Після проходження товаром процедури сертифікації, весь експорт за квотами здійснюється в рамках двох основних принципів:
• “Перший прийшов, перший обслуговується”. Грубо кажучи, квоту отримує виробник, який доставив свою продукцію до митниці першим.
• Ліцензія на користування – ліцензія на вибір квоти видається після того, як зацікавлена ​​в поставках європейська компанія відправляє відповідний запит до Генерального директорату Єврокомісії. В даному випадку від українського експортера практично нічого не залежить. В рамках ліцензованих квот українські виробники агропродукції можуть експортувати яловичину, свинину, курятину, яйця, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, молоко, вершки, згущене молоко, йогурти, сухе молоко, вершкове масло і молочні пасти. Торгівля цими товарами жорстко регулюється в Європі.

Директор Аграрних консультаційних програм Ліна Доценко вважає, що система квотування пов’язана в ЄС з політикою захисту внутрішнього виробника, коли для іноземного постачальника створюється неконкурентне середовище і імпортний товар коштує трохи дорожче, що робить його непривабливим для потенційного покупця. Деякі експерти пов’язують посилення політики протекціонізму в Європі з санкціями, введеними в відношенні Росії, від яких постраждала не тільки РФ, але і західні концерни, що втратили великий ринок збуту.

Власник компанії “Наша Ряба” і агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрій Косюк різко висловився з приводу зони вільної торгівлі і назвав ЗВТ обманом України. “Для експорту товарів з України встановлені катастрофічно великі обмеження або квотування. Щоб ви розуміли: Україна виробляє 1,2 млн тонн курячого м’яса на рік. При цьому Європа дала Україні безмитну квоту – 16 тисяч тонн. Ну, плюс до того ж можна ввезти без мита 20000 тонн цілої замороженої курки (яка абсолютно нікому не потрібна). На все, що понад цю квоту – мито більше 1000 євро за тонну “, – підкреслив олігарх. Втім, менеджер аграрного сектора Нацради реформ Олег Проценко вважає, що скарги аграріїв на європейські правила гри швидше пов’язані з боязню конкуренції і небажанням вбудовуватися в нову реальність.

Читайте також
В яких регіонах України жити найдешевше

Президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич налаштований менш песимістично, проте він теж відзначає, що протягом найближчих 10 років європейський ринок не стане основним для агропромислового комплексу України. На його думку, цінність ЗВТ полягає скоріше у вбиранні європейських стандартів і технологій, які відкриють української продукції шлях на інші зарубіжні ринки.

Перспективи експорту українських товарів до Європи

До введення зони вільної торгівлі з ЄС, Україна заробляла на експорті в Європу приблизно стільки ж, скільки і в 2017. Правда, тоді головну статтю експорту (26,2%) становили чорні метали і вироби з них, а зерновим культурам діставалося лише 10, 3%. Через чотири роки ситуація з товарами в корені змінилася: за продуктами АПК – близько третини від загальної кількості продукції, що поставляється в Європу. У 2013 році дохід від експорту склав 16,7 млрд. доларів, а в 2017 в ЄС вдалося вивезти товарів на суму 15,9 мільярдів, що стало рекордом в порівнянні з попередніми 3 роками. Втім, імпорт в Україну з країн Європи як і раніше істотно перекриває експорт.

З огляду на те, що процес впровадження ЗВТ може тривати десятиліттями, говорити про провал торгового співробітництва між Україною і Євросоюзом ні в якому разі не можна, тим більше, що обсяг експорту істотно збільшився в порівнянні з 2014 роком. З іншого боку – блискавично вибираючи квоти на поставку зернових, соку і меду, українські експортери навіть за рік не використовують права на безмитні поставки в ЄС грибів, часнику, яловичини, баранини, свинини, продуктів з обробленого молока та ін. Основна причина – невідповідність якості європейським нормам. Наприклад, щоб поставляти яловичину, Україна повинна запровадити систему моніторингу за захворюваннями тварин, а також створити відповідні стандартам вимоги по їх забою. В результаті з 36 позицій використовується менше третини. У зв’язку з цим голова представництва Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі рекомендує більше сконцентруватися на якнайшвидшому впровадженні норм і стандартів ЄС, ніж на обсязі квот.

У той же час надії на швидке заміщення російського ринку європейським зазнали краху. На думку експерта НАН України Всеволода Степанюка, це пов’язано з тим, що в Росію ми поставляли технологічну продукцію, а в Європу – тільки сировину. Крім того, не радує і той факт, що в перспективі істотного збільшення обсягу квот з боку ЄС не передбачається. Ряд фахівців, включаючи президента Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вважають, що Європа, захищаючи свого виробника, ніколи не піде на це, не кажучи вже про повне скасування митних обмежень. Підтвердженням даної точки зору може служити випадок на засіданні Європарламенту в 2017 році, коли Польща, Франція, Угорщина і ще кілька країн виступили проти збільшення преференцій для України, захищаючи власного агровиробника.

Країна, яка займає в світі перше місце по постачаннях соняшникової олії, третє місце по зерновим і восьме за постачання курятини, є занадто серйозним конкурентом для Євросоюзу. Охріменко рекомендує брати приклад з Туреччини, яка теж є учасником в ЗВТ з Європою, проте продає в країни ЄС не тільки продукти харчування, але і продукцію машинобудування, яка виробляється в рамках виробничої кооперації з європейськими компаніями.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Перенесення президентських виборів-2019 в Україні: чутки і перспективи

В українських ЗМІ періодично піднімається хвиля чуток про дострокові президентські або парламентс...

28/8/2018

Привид дефолту віє над Україною: що відбувається з економікою країни

Із середини серпня в Україні знову активізувалися розмови навколо можливого банкрутства (дефолту)...

27/8/2018

ГПУ та ДБР стають дахом для контрабанди в Одесі

Контрабанда продовжує залишатися чорною дірою в українському бюджеті і золотою жилою для окремих ...

22/8/2018

Нова військова техніка: український ВПК показує свої досягнення

Літо 2018 року може увійти в історію України як новий етап у розвитку вітчизняного військово-пром...

21/8/2018